Планування роботи шкільного психолога
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС
ПСИХОЛОГА
На І Установчому
з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято
Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної,
гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно
від спеціалізації та сфери їх інтересів.
Даний Кодекс
являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у
психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об'єктом
досліджень і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їхні
контакти з іншими людьми повинні бути теплими, доброзичливими, цілющими.
Етичний кодекс
сприяє більш успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності.
Зокрема, шкільним і вузівським психологам допомагає у підвищенні ефективності
навчання і виховання учнів та студентів; психологам у галузі охорони здоров'я —
у виконанні функцій, пов'язаних з профілактикою захворювань, лікуванням,
реабілітацією пацієнтів; психологам у сфері державного управління — у
психологічному забезпеченні загального і галузевого управління.
Заснована
Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на
правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його
додержанням, забезпечує формування у психологів сприйняття цього Кодексу як
зобов'язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного
законодавства.
І. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за свою
роботу.
1.2. Психологи зобов'язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.
1.3. Психологи повинні утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканості особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.
1.4. На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі і тих. які проводяться з використанням комп'ютерних технологій.
1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.
1.2. Психологи зобов'язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.
1.3. Психологи повинні утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканості особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.
1.4. На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі і тих. які проводяться з використанням комп'ютерних технологій.
1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.
ІІ. КОМПЕТЕНТНІСТЬ
2.1. Психологи постійно поповнюють свої знання про нові
наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв'язання тільки
тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непосильності
завдання психологи передають його іншому досвідченому фахівцеві або допомагають
людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт з професіоналами, що
можуть надати адекватну допомогу.
2.2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними.
2.3. Психолог публікує під своїм ім'ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.
2.4. Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов'язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв'язуватись психологом.
2.2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними.
2.3. Психолог публікує під своїм ім'ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.
2.4. Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов'язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв'язуватись психологом.
ІІІ. ЗАХИСТ
ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА
3.1. Психологи суворо додержуються принципу
добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами
з тяжкими психічними розладами (тобто в крайніх випадках) допускаються
відхилення від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм;
обов'язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництво.
Психологи утримуються від непотрібних лікувань
3.2. Психологи, вступаючи у контакт з особами, для яких він є обов'язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.
3.3. Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.
3.4. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовляються про терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе.
3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта.
3.6. Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.
3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об'єктивний професійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз'яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ.
3.8. Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Психолог повинен чітко і однозначно формулювати висновок, так щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.
3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв'язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів — постійний чи тимчасовий.
3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов'язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.
3.2. Психологи, вступаючи у контакт з особами, для яких він є обов'язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.
3.3. Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.
3.4. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовляються про терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе.
3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта.
3.6. Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.
3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об'єктивний професійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз'яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ.
3.8. Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Психолог повинен чітко і однозначно формулювати висновок, так щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.
3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв'язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів — постійний чи тимчасовий.
3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов'язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.
ІV. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
4.1. Психолог зобов'язаний додержуватися
конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого
життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є
небезпечними для клієнта та інших людей, і психолог зобов'язаний поінформувати
тих, хто може надати кваліфіковану допомогу.
Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.
4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування і занесення інформації про клієнта до комп'ютерних банків даних здійснюються лише за згодою учасників.
4.3. Психолог зобов'язаний оберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час навчання, в публікаціях). Для демонстрації і прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно знищуються.
4.4. Документація роботи психологів повинна вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов'язаних з конфіденційним змістом діяльності психологів, має виключатися доступ сторонніх осіб. У тих же випадках, коли психологи звертаються за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питаннями, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про клієнта і попередити про міру відповідальності за недодержання конфіденційності.
4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати свої функції, він з'ясовує, чи потрібно зберігати матеріали (також і інформацію, занесену до комп'ютера). В разі потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому фахівцеві.
4.6. Психолог інформує клієнтів про правила додержання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.
4.7. Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті і призначення конкретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).
Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.
4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування і занесення інформації про клієнта до комп'ютерних банків даних здійснюються лише за згодою учасників.
4.3. Психолог зобов'язаний оберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час навчання, в публікаціях). Для демонстрації і прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно знищуються.
4.4. Документація роботи психологів повинна вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов'язаних з конфіденційним змістом діяльності психологів, має виключатися доступ сторонніх осіб. У тих же випадках, коли психологи звертаються за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питаннями, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про клієнта і попередити про міру відповідальності за недодержання конфіденційності.
4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати свої функції, він з'ясовує, чи потрібно зберігати матеріали (також і інформацію, занесену до комп'ютера). В разі потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому фахівцеві.
4.6. Психолог інформує клієнтів про правила додержання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.
4.7. Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті і призначення конкретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).
V. ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
5.1. Планування психологічних досліджень передбачає
дотримання таких умов: визначення об'єкта дослідження; чітке й однозначне
формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних;
прогнозування можливостей використання одержаних результатів (наприклад,
оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу,
психологічного втручання тощо). Психолог самостійно вибирає методи роботи,
керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової
обгрунтованості.
5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне і доступне роз'яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовується принцип, аналогічний принципу презумпції невинності у судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу повинна бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України.
5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Такі відомості можуть бути розкриті після завершення експериментальної програми.
5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).
5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне і доступне роз'яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовується принцип, аналогічний принципу презумпції невинності у судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу повинна бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України.
5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Такі відомості можуть бути розкриті після завершення експериментальної програми.
5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).
VІ. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
6.1. Психологи інформують науковців, учителів, лікарів,
широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об'єктивних, точних
даних таким чином, щоб не дискредитувати професію психолога і психологію як
науково-практичний комплекс.
6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Вміщуючи у засобах масової інформації оголошення про надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім'я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. В рекламному проспекті не може йтися про суми гонорару, не даються гарантії, не перелічуються здобутки і успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки, стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог повинен брати професійну участь у навчальних програмах для населення, однак він має право робити це лише за умови, якщо вони виключають сумнівні методи і неефективні процедури.
6.3. Поради психолога у засобах масової інформації мають подаватися в узагальненій формі, без посилань па конкретні факти і ситуації, щоб не допустити розголошення конфіденційної інформації. Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.
6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Вміщуючи у засобах масової інформації оголошення про надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім'я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. В рекламному проспекті не може йтися про суми гонорару, не даються гарантії, не перелічуються здобутки і успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки, стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог повинен брати професійну участь у навчальних програмах для населення, однак він має право робити це лише за умови, якщо вони виключають сумнівні методи і неефективні процедури.
6.3. Поради психолога у засобах масової інформації мають подаватися в узагальненій формі, без посилань па конкретні факти і ситуації, щоб не допустити розголошення конфіденційної інформації. Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.
VІІ. ПРОФЕСІЙНА КООПЕРАЦІЯ
7.1. Психолог, ведучи професійну
дискусію, не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які
використовують ті самі або інші наукові методи, він має виявляти повагу до
наукових шкіл і напрямів. Психолог цінує професійну компетентність, високу
культуру та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників
інших професій. Якщо ж психолог виявить ненауковість чи неетичність у
професійній діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації. У разі
неуспіху цих зусиль психолог може виступити з об'єктивною, аргументованою
критикою роботи колеги у психологічному співтоваристві. У тих же випадках, коли
критика на адресу члена Товариства виявляється суб'єктивною, упередженою, він
має право звернутися до Комісії з етики, висновок якої може використати для
спростування несправедливих оцінок чи критики.
7.2. Психолог не може застосовувати маніпулятивні методи для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології він зобов'язаний інформувати психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної діяльності досвідом.
7.3. Розв'язуючи конкретні завдання обстеження, консультування і лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.
7.4. Психолог забезпечує персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає у розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи, технічний інструментарій і відкриття. Всі професійні взаємовідносини будуються на основі Закону про авторські права.
7.5. У вирішенні спірних питань психолог керується положеннями даного Етичного кодексу. Арбітром може бути Комісія з етики Товариства психологів України.
7.6. За порушення чинного законодавства, Статуту Товариства психологів та Етичного кодексу на психолога можуть бути накладені Комісією з етики такі стягнення:
7.2. Психолог не може застосовувати маніпулятивні методи для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології він зобов'язаний інформувати психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної діяльності досвідом.
7.3. Розв'язуючи конкретні завдання обстеження, консультування і лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.
7.4. Психолог забезпечує персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає у розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи, технічний інструментарій і відкриття. Всі професійні взаємовідносини будуються на основі Закону про авторські права.
7.5. У вирішенні спірних питань психолог керується положеннями даного Етичного кодексу. Арбітром може бути Комісія з етики Товариства психологів України.
7.6. За порушення чинного законодавства, Статуту Товариства психологів та Етичного кодексу на психолога можуть бути накладені Комісією з етики такі стягнення:
— попередження;
— догана;
— виключення з членів Товариства.
У разі виявлення порушень психологами, які не є членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів до винного.
7.7. Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або З'їздом Товариства психологів.
— догана;
— виключення з членів Товариства.
У разі виявлення порушень психологами, які не є членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів до винного.
7.7. Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або З'їздом Товариства психологів.
ЗАТверджено
Наказ Міністерства освіти України
03.05.99 № 127
(у редакції наказу
Міністерства
освіти і науки України
від 02.07.2009 № 616)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23.07.2009 за № 687/16703
Положення про психологічну службу
системи освіти України
І. Загальні положення
1.1. Психологічна служба в
системі освіти – це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що
складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної
психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги,
методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів)
психологічної служби.
Основною метою діяльності психологічної
служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного
процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його
учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних
працівників.
Соціально-педагогічний
патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним
категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих
труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і
систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних,
фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для
саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань
навчальних закладів.
1.3. Психологічна служба у
своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту»,
«Про загальну середню освіту», «Про
професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про
дошкільну освіту»,
іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України
забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та
директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом
працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і
відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями,
передбаченими для них.
1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці
та соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ,
іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.
1.6. Це Положення визначає
основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування
психологічної служби системи освіти України в цілому.
1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів
уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови
наявності спеціалістів
з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат
відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів,
згідно з додатком.
ІІ. Основні завдання психологічної служби
2.1. Основні
завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:
сприянні
повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному
віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання
і саморозвитку;
забезпеченні
індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на
основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції
відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів,
студентів.
2.2. Основними
видами діяльності психологічної служби є:
діагностика –
психологічне обстеження вихованців, учнів,
студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального
розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх
розвиток та навчання;
корекція –
здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у
психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до
залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки,
формування соціально корисної життєвої перспективи;
реабілітація –
надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які
перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних,
природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали
насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
профілактика –
своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні
особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у
навчально-виховному процесі;
прогностика – розробка і
застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах,
проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів,
студентів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.
2.3.
Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:
науковому, на
якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості
вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного
застосування психологічних знань;
прикладному, на
якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і
виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну
підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
практичному, на якому
забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у
навчальних закладах.
2.4. Діяльність
психологічної служби включає такі
основні напрями:
консультативно-методична
допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання,
виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного
управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська
робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім`ї;
превентивне виховання (через
засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних
програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців,
учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного
здоров`я; профілактика алкоголізму,
наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.
ІІІ. Структура та управління психологічною службою
3.1.
Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних
ланок:
Українського
науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;
Навчально-методичного
кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і
Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів
(центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних
кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;
підрозділів психологічної
служби у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації;
практичних психологів і
соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів.
3.2. Науково-методичне
керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український
науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на
підставі статуту.
3.3. Навчально-методичний
кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські
навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти
створюються місцевими органами виконавчої
влади, підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині
науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної
психології і соціальної роботи.
Навчально-методичний кабінет
(центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські
навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти
можуть створюватися як структурні підрозділи закладів післядипломної
педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки
Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної
адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських
державних адміністрацій, або як юридичні особи.
Навчально-методичний кабінет
(центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські
навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти
створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної
психології і соціальної роботи.
3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти
створюються місцевими органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи
освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських)
методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.
За неможливості створення
районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної
служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного
кабінету (центру) вводиться посада методиста з психологічної служби.
Районний
(міський) навчально-методичний кабінет
(центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику
з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення
діяльності психологічної служби – навчально-методичному кабінету (центру) в
Автономній Республіці Крим, обласним,
Київському і Севастопольському міським навчально-методичним
кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.
3.5. Атестація працівників
психологічної служби – практичних психологів, соціальних педагогів, методистів
з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичних кабінетів
(центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно до
чинного законодавства.
3.6. Структура
та штатний розпис навчально-методичного
кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних
(міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи
освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади
або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених нормативів.
3.7.
Навчально-методичний кабінет (центр) в
Автономній Республіці Крим, обласні,
Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети
(центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність
відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони
є структурними підрозділами).
3.8. Призначення на посаду
та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і
Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів)
психологічної служби системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним
центром практичної психології і соціальної роботи.
Призначення на посаду та
звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної
служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського)
методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним кабінетом
(центром) в Автономній Республіці Крим,
обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом
(центром) психологічної служби системи освіти.
Призначення на посаду та
звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти
здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної
служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного
(міського) методичного кабінету.
3.9. Структура та штатний
розпис психологічної служби вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів
акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок
власних коштів цього навчального закладу.
Психологічна служба вищого
навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації
підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському
науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
ІV. Зміст діяльності психологічної служби
4.1. Український
науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною
організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює
організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі практичної
психології і соціальної педагогіки.
До повноважень
Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної
роботи належать:
науково-методичне
забезпечення психологічної служби системи освіти України;
здійснення
психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії,
організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у
галузі освіти;
розробка методичних вимог до
змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних
досліджень та методичних розробок;
координація та
науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету
(центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського
міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів)
психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних
кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.
4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними
організаційно-методичними ланками
психологічної служби системи освіти, які здійснюють організаційні,
координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і
соціальної педагогіки.
Навчально-методичний
кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і
Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри)
психологічної служби системи освіти, методисти
районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з
психологічної служби:
забезпечують
діяльність психологічної служби освіти регіону;
надають
методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам;
беруть участь в
організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх
атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної
служби;
організовують
діяльність методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів;
координують
науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності
психологічної служби;
беруть участь в
оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;
впроваджують
досягнення психологічної науки та
передового досвіду.
Навчально-методичні кабінети
(центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність “Телефонів
довіри”, кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних)
консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів
залежно від соціально-психологічних
потреб регіону.
4.3. Практичний
психолог навчального закладу:
бере участь у
здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного
індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх
повноцінного психічного здоров`я;
проводить психолого-педагогічну діагностику
готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до
нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу
згідно з рівнем психічного розвитку;
розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми
навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових
особливостей вихованців, учнів, студентів;
сприяє вибору учнями і студентами професій з
урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей,
готує учнів до свідомого життя; здійснює
превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії,
інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну
корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
формує психологічну культуру
вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють,
консультує з питань психології, її практичного використання в організації
навчально-виховного процесу.
4.4. Соціальний педагог
навчального закладу:
вивчає та оцінює особливості
діяльності і розвитку вихованців, учнів
і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського
колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує
спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного
виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела
негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
прогнозує на основі
спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної
ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи
групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням
найважливіших факторів становлення особистості;
дає рекомендації вихованцям,
учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та
іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну
соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям,
вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у
складних життєвих обставинах;
сприяє захисту прав
вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах
дітей, у правоохоронних та судових органах;
бере участь у формуванні
навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя,
сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
надає соціальні послуги,
спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів;
здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу,
соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців,
учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості,
дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.
4.5. Працівник
психологічної служби повинен:
керуватися етичним
кодексом психолога;
дотримуватися педагогічної етики, поважати
гідність вихованців, учнів, студентів,
захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
будувати свою діяльність на основі
доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками
педагогічного процесу;
пропагувати здоровий спосіб життя,
підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або
осіб, які їх замінюють;
зберігати професійну таємницю, не поширювати
відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це
може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту
чи їх оточенню;
постійно
підвищувати свій професійний рівень;
знати програмно-методичні
матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних
стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти,
психолого-педагогічної науки.
4.6. Тривалість робочого тижня
практичного психолога та соціального педагога визначається чинним
законодавством з урахуванням типу навчального закладу.
V. Фінансування діяльності
психологічної служби
5.1. Фінансування діяльності
психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і
соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів здійснюється
згідно з чинним законодавством.
5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих
навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів
акредитації (у тому числі оплати праці
її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального
закладу.
5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти
надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної,
тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.
Директор Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної
роботи В.Г. Панок
Додаток до Положення про психологічну службу системи
освіти України
Нормативи чисельності практичних
психологів і соціальних педагогів
Нормативи чисельності практичних психологів
дошкільних навчальних закладів
Місто
|
Село (селище)
|
||
чисельність груп
|
максимальний норматив чисельності
|
чисельність груп
|
максимальний норматив чисельності
|
до 7
|
0,5
|
до 4
|
0,5
|
7
і більше
|
0,75
|
4
і більше
|
0,75
|
9
і більше
|
1,0
|
6
і більше
|
1,0
|
Посади практичних психологів дошкільних навчальних
закладів компенсуючого типу та комбінованого типу, у яких є 2 і більше груп
компенсуючого типу, дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу, дошкільних навчальних
закладів (центрів розвитку дитини) вводяться з розрахунку не більше однієї
ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного
бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Нормативи чисельності практичних психологів
загальноосвітніх навчальних закладів
Місто
|
Село (селище)
|
||
чисельність учнів
|
максимальний норматив
чисельності
|
чисельність учнів
|
максимальний норматив
чисельності
|
до 499
|
0,5
|
до 99
|
0,25
|
500 і більше
|
0,75
|
100 і більше
|
0,5
|
700
|
1,0
|
200 і більше
|
0,75
|
300
|
1,0
|
Посади практичних психологів спеціалізованих шкіл
(шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх
шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх
санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх
(змінних) шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, позашкільних
навчально-виховних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше
однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду
відповідного бюджету (для державних і комунальних навчальних закладів).
Посади соціальних педагогів дошкільних навчальних
закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини
вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок
коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних
дошкільних навчальних закладів).
Продовження
додатка
Нормативи чисельності соціальних педагогів
загальноосвітніх навчальних закладів
Місто
|
Село (селище)
|
||
чисельність учнів
|
максимальний норматив
чисельності
|
чисельність учнів
|
максимальний норматив
чисельності
|
до 499
|
0,5
|
До 99
|
0,25
|
500 і більше
|
0,75
|
100 і більше
|
0,5
|
700
|
1,0
|
200 і більше
|
0,75
|
300
|
1,0
|
Посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів,
спеціальних загальноосвітніх шкіл
(шкіл-інтернатів), у тому числі навчально-реабілітаційних центрів,
загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної
реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних
закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з
розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів
загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних
закладів).
У випадках, коли посади, перелічені в зазначених
нормативах, не можуть забезпечити належне функціонування навчального закладу, за
рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел, передбачених чинним
законодавством, можуть бути введені додаткові посади практичних психологів і
соціальних педагогів.
Якщо посади практичних психологів та соціальних
педагогів малокомплектних навчальних
закладів передбачені у штатних розписах районних навчально-методичних кабінетів
(центрів) психологічної служби системи освіти, а не в навчальних закладах, то
їхня чисельність розраховується за формулою:
Загальна чисельність учнів
малокомплектних
навчальних закладів
--------------------------------------------------------------------
= Х,
100 учнів
де Х – кількість ставок.
НІЖИНСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВІДДІЛ ОСВІТИ
пров. Ветеринарний, 2 м. Ніжин,
16600 тел. (04631) 5-47-80, 5-15-31,
факс 5-16-77, код
ЄДРПОУ 02147475
електронна
адреса: viddil-osvitu-nrda@ua.fm
01.10.2015№ 01-14/1309 На № від
Керівникам навчальних закладів,
працівникам психологічної служби
Щодо
оптимізації документації
практичного
психолога та соціального
педагога
навчального закладу
Доводимо до Вашого відома лист Міністерства освіти і
науки України від 17.09.2015 № 1/9-442 «Про оптимізацію діяльності працівників
психологічної служби» та рекомендуємо практичним психологам переходити на нові
форми документації.
Звертаємо увагу, що соціальні педагоги ведуть
документацію відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
28.12.2006 № 864 «Про
планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних
педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи міністерства освіти і науки
України», оскільки цей наказ зберігає чинність.
Питання, які виникають щодо
ведення документації, надсилати на електронну адресу відділу освіти методисту з
психологічної служби до 16.10.2015 року.
Додаток: на 8 арк. в 1 прим.
Начальник відділу освіти
Л.В. Лозова
Процько І.С. 5-15-31

МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ


від 17.09.2015№
_1/9-442_ від ___________ на №
Департаментам
(управлінням) освіти і науки обласних,
Київської
міської державних адміністрацій
Про оптимізацію діяльності
працівників психологічної служби
З метою зменшення звітної
документації, підвищення відповідальності працівників психологічної служби
системи освіти та на виконання п.4.3. наказу Міністерства освіти і науки
України від 06.08.2013 року № 1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства
освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року»
Українським науково-методичним центром
практичної психології і соціальної роботи спільно з педагогічною
громадськістю проведено роботу щодо оптимізації документації практичного психолога
та соціального педагога навчального закладу.
За результатами проведеної
роботи розроблено нові зразки документації та протоколів діяльності працівників
психологічної служби системи освіти України,
які надсилаються для використання в установленому порядку:
план роботи практичного
психолога/соціального педагога (додаток 1);
графік роботи практичного
психолога/соціального педагога (додаток 2);
журнал щоденного обліку роботи
практичного психолога/соціального педагога (додаток 3);
протокол індивідуальної консультації
(додаток 4);
протокол індивідуального діагностичного
обстеження (додаток 5);
протокол діагностичного обстеження
класу/групи (додаток 6);
протокол психологічного аналізу
уроку (заходу) (додаток 7).
Електронна версія матеріалів
розміщена за посиланням: www.psyua.com.ua, www.facebook.com/groups/psyua.

Заступник
Міністра – керівник апарату О. В. Дерев’янко
Середницька А.Д., 481-32-31,Панок В.Г. 252-70-11
Додаток 1
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор _________________
(назва навчального закладу)
_____________________________
______ _________________
(підпис) (П.І.Б.)
|
ПОГОДЖЕНО
Директор (методист) районного
(міського) центру
практичної психології і
соціальної роботи_______
___________________
(підпис) (П.І.Б.)
|
ПЛАН
роботи практичного психолога/соціального
педагога
________________________________________________
(назва навчального закладу)
_______________________________________________________________
(прізвище,
ім'я, по батькові)
на
20____-20______навчальний рік
№ з\п
|
Зміст
роботи з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, адміністрацією навчального
закладу
|
Термін проведення
|
Де
і з ким проводиться
|
1. Психодіагностична робота
|
|||
2. Консультативна робота
|
|||
3. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота
|
|||
4. Психологічна просвіта
|
|||
5. Навчальна діяльність
|
|||
6. Організаційно-методична робота
|
|||
7. Зв’язки з громадськістю
|
|||
Додаток 2
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор __________________
(назва
навчального закладу)
________________________________
__________ ____________________
(підпис)
(прізвище, ім'я, по батькові)
ГРАФІК РОБОТИ
практичного психолога/соціального педагога
________________________
(назва навчального закладу)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(прізвище,
ім'я, по батькові)
Дні
тижня
|
Інтервали
робочого часу
|
|
з
_______ год.
|
по
_______ год.
|
|
Понеділок
|
||
Вівторок
|
||
Середа
|
||
Четвер
|
||
П’ятниця
|
Додаток 3
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
Журнал щоденного обліку
роботи
практичного
психолога/соціального педагога
________________________
(назва навчального
закладу)
___________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Орієнтовний план
роботи
працівника психологічної
служби
на __________________ місяць
|
Тиждень
|
Зміст роботи
|
Вид роботи
|
Цільова аудиторія
|
Примітка
|
Дні тижня
|
Дата
|
Цільова аудиторія
|
Кількість осіб
|
Зміст роботи
|
Вид роботи
|
Методи (методики/ програми) роботи
|
Кількість годин
|
Примітка
|
Всього
|
Додаток 4
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
ПРОТОКОЛ
індивідуальної консультації
_________________________
(назва навчального
закладу)
Дата:
П.І.Б. дитини (учня/студента)
Хто звернувся
Тематика звернення (запит)
Короткий опис звернення:
Зміст проведеної роботи:
Висновки:
Рекомендації:
З висновками і рекомендаціями ознайомлений:
П.І.Б.__________________________________________________ _______________
(підпис)
Практичний психолог/соціальний педагог
(П.І.Б.) (підпис)
Додаток 5
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
ПРОТОКОЛ
індивідуального діагностичного
обстеження
______________________________________________
(назва навчального
закладу)
Дата (строки) проведення
Дитина (учень/студент)
Клас (група)
Мета обстеження
Хто звернувся
Тематика звернення (запит)
Короткий опис звернення:
Зміст проведеної роботи:
Висновки:
Рекомендації:
З висновками і рекомендаціями ознайомлений:
П.І.Б.
(підпис)
Практичний психолог/соціальний педагог
(П.І.Б.) (підпис)
Додаток 6
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
Протокол
діагностичного обстеження
класу/групи
Дата (строки) проведення
Мета дослідження –
Проблема:
Психодіагностичний інструментарій –
Характеристика вибірки –
Клас/група
Кількість дітей (учнів/студентів)
Вік від до років. Середній вік років.
дівчат (___%), хлопців
( ___%).
Результати обстеження:
Висновки:
Рекомендації:
З висновками і рекомендаціями ознайомлений:
П.І.Б.
(підпис)
Практичний психолог/соціальний педагог
(П.І.Б.) (підпис)
Додаток 7
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 17.09.2015. № 1/9-442
ПРОТОКОЛ*
психологічного аналізу
уроку (заходу)
_________________________
(назва навчального
закладу)
Дата:
Клас/група
Прізвище вчителя/ вихователя, який проводив заняття / урок
Хто звернувся
Тема (назва) уроку (заходу)
Мета уроку/заходу
Зміст проведеної роботи:
Висновки:
Рекомендації:
З висновками і рекомендаціями ознайомлений**:
П.І.Б.
(підпис)
Практичний психолог/соціальний педагог
(П.І.Б.) (підпис)
* - психологічний аналіз уроків
(занять) здійснюється виключно за запитом адміністрації навчального закладу;
** - зазначається особа, якій надається
копія цього протоколу
Аналітичний
звіт
про
діяльність практичного психолога
Кукшинської
ЗОШ І- ІІІ ст.
Костирко Н.О.
у
2016-2017 навчальному році
І. Короткий опис
проведеної роботи за навчальний рік
За 2016/2017
навчальний рік практичним психологом була проведена робота по всіх основних
напрямках , а саме : психодіагностична, корекційно-відновлювальна,
консультаційна, психологічна просвіта, дослідницька.
Психодіагностична
: були проведені діагностика та анкетування учнів 1, 5 класів для подолання
адаптаційного періоду до навчання у нових умовах.
Відбувалася
діагностика учнів 9 , 11 класів з метою визначення їх професійних нахилів та
інтересів. У психодіагностичній роботі були охоплені, як учні школи так і
педагогічні працівники.
Корекційно-відновлювальна
: були проведені різноманітні корекційно — відновлювання заняття та тренінги з
учнями та вчителями школи.
Зокрема на
розвиток основних психічних процесів ( пам'ять,
увага, мислення). Заняття з обдарованими учнями . Була сформована група
обдарованих учнів , заведені картки супроводу на кожного , розроблені
рекомендації для вчителів та учнів. Психодіагностичною роботою були охоплені учні, що
потребують особливої психолого – педагогічної уваги, а також учні, що
перебувають на внутрішкільному обліку.
Психологічна просвіта : на протязі року відбувалися
ріноманітні бесіди з учнями та вчителями, що мали як навчальний , так і
розвивальний та профілактичний характер.
У цьому навчальному році на базі школи діяв гурток, що
працював за програмою « Рівний – Рівному», гурток відвідували учні 7-9 класів.
. Було також організовано та проведено заходи до тижня психології
, місячників по боротьбі зі СНІДом та туберкульозом, гендерній освіті.
Були оформлені стенди “ Захисти себе від ВІЛ/ СНІД” , “
Інклюзивна освіта”, « Гендерна рівність» .Регулярно оновлюється інформація про
гарячі телефонні лінії та центри довіри , де може бути надана реальна
психологічна допомога.
Значна увага була приділена висвітленню питань на
батьківських зборах, виготовленні рекомендацій та порад для учнів, вчителів,
батьків.
ІІ. Участь у
державних програмах
№
|
Назва програми
|
Заходи проведені з даної програми
|
Цільова група
(охоплено учасників даною програмою)
|
1
|
«Про
затвердження обласного плану заходів щодо реалізації Національної Кампанії «
Стоп насильство!»
|
Бесіда
«Дитяча злочинність:причини ,шляхи подолання»
Заняття «Насильство:
як вміти себе захистити» Бесіда « Права, свободи, обов’язки громадянина
України», виступ на батьківських зборах «Заохочення та покарання в
сімʹї»
|
Учнів – 48
Батьків- 16
|
2
|
«Про
впровадження принципів гендерної рівності»
|
Заняття «
Гендерні стереотипи» ; проведення акції « 16 днів проти гендерного
насильства»
|
Учні – 32
Вчителі - 14
|
3
|
Про
виконання міжгалузевої стратегії інформаційно – профілактичної діяльності
щодо протидії поширенню ВІЛ – інфекції/ СНІДу серед населення
|
Тренінг : «
ВІЛ/ СНІД : передбачити , уникнути не захворіти; випуск тематичної
стінгазети;проведення місячника « Профілактика ВІЛ\СНІДу»
|
Учні – 29
Батьки – 12
Вчителі -14
|
4
|
Загальнодержавна
програма
«Національний
план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»
|
Бесіда «
Права дитини», психолого- педагогічний семінар : « Сучасний учень – шляхи
взаємодії з ним», виступи на батьківських зборах
|
Учні -29
Вчителі -14
Батьки - 16
|
5
|
Про
затвердження плану заходів щодо виконання концепції реалізації державної
програми у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом
наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів»
|
Бесіди :
«
Профілактика вживання алкогольних та наркотичних речовин»; виступи на
педагогічних радах та батьківських зборах
|
Учні -34
Вчителі – 14
Батьки - 16
|
6
|
Про
затвердження Плану заходів щодо
розвитку психологічної служби системи освіти області»
|
Проведення
тижня психології, виготовлення плакатів, стінгазет з метою популяризації
розвитку психологічної служби
|
Учні – 55
Вчителі – 14
Батьки - 22
|
ІІІ.
Тематика звернень від учнів , вчителів, батьків до психологічної служби закладу
№
|
Тематика звернення
|
Цільова група (кількість осіб, що звернулися)
|
1
|
Проблема
адаптації учнів 1, 5 класів до
навчання
|
Вчителі
– 2
Батьки
– 12
|
2
|
Підготовка
до участі в олімпіадах та конкурсах
|
Учні
– 10
Вчителі
– 5
|
3
|
Проблеми
взаємодії підлітків з однолітками та дорослими( батьками, вчителями)
|
Учні
– 15
Батьки
– 3
Вчителі
-2
|
4
|
Робота
з учнями , що потребують особливої психолого- педагогічної уваги та з учнями,
що перебувають на внутрішкільному обліку
|
Батьки
– 2
Вчителі
-4
|
5
|
Подолання
Інтернет – залежності у дитини
|
Батьки
– 2
|
6
|
Проблема
професійного самовизначення учнів
|
Учні
– 6
Батьки
– 3
Вчителі
- 4
|
7
|
Підготовка
учнів до ДПА та ЗНО
|
Учні
– 6
Батьки
-5
Вчителі
– 8
|
8
|
Підготовка
дитини до навчання у школі
|
Батьки
-4
Вчителі
-1
|
Коментарі
Дописати коментар