Нормативні документи

" Про реалізацію проекту, спрямованого на соціальну адаптацію та професійний розвиток дітей"
http://nizhyn-rvo.edukit.cn.ua/Files/downloads/%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83.doc
Методичні рекомендації до вивчення української літератури у 2017/ 2018 навчальному році
Відповідно до листа МОН України № 1/9-436 від 09.08.2017 розміщуємо методичні рекомендації щодо викладання української лiтератури у ЗНЗ у 2017/2018 н.р., підготовлені спільно з НАПН України та Інститутом модернізації змісту освіти.
У 2017-2018 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами,  затвердженими наказом  МОН України від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
 у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими  наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджені наказом  МОН  від  14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Звертаємо увагу, що в 2017 році програму з української літератури для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим в 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української літератури в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено роль української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1), «Громадянська відповідальність» (НЛ–2), «Здоров'я і безпека» (НЛ–3), «Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛ–4), які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника основної школи.
Унесено зміни до структури програми,  де рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів,  що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того,  для осучаснення змістового компоненту, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційні рубрики «Мистецький контекст» (МК), «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ).
 У рубриці «Мистецький контекст» (МК)  подано зразки різних видів мистецтв (образотворче, музичне, скульптура тощо), з якими вчитель-словесник, на власний розсуд, може ознайомити учнів.
 У рубриці «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ) запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок  резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).
 Вивчення  української літератури  також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків - МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).
Крім того, здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної програми):

Клас
Назва теми
Додано годин
Вилу-чено
годин
Рекомен-
довано
годин
5
Народні казки

2
4
5
Із народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки

2
2
5
Василь Симоненко
1

3
5
Леонід Глібов
1

2
5
Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
1

4
5
Євген Гуцало
1

2
6
Ярослав Стельмах
1

3
6
Леся Воронина
1

4
7
Михайло Стельмах

1
5
7
Богдан Лепкий
1

2
7
Любов Пономаренко
1

2
7
Олег Ольжич. Олена Теліга

2
2
8
Іван Карпенко-Карий

1
4
8
Юрій Винничук. «Місце для дракона»
1

4
9
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода
1

4
9
Григорій Квітка-Основ’яненко
1

3
9
Література українського романтизму

1
1
9
Тарас Шевченко. «Доля», «Росли укупочці, зросли…».
1

2
9
Марко Вовчок
1

3

У змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи, що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:

Клас
Назва теми
Додано
Вилу-чено
Зміни
5
Легенди


 Подано 5 на вибір учителя
5
Народні казки
«Яйце-райце»

Казки однієї тематичної групи подано на вибір:
«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина»;
«Ох» або «Летючий корабель»
5
Літописні оповіді


Три твори на вибір учителя
5
Із народної мудрості


Вилучено вивчення напам’ять загадок, прислів’їв, приказок
5
Олександр Олесь


Твори із книги «Княжа Україна» подано 2  на вибір
5
Тарас Шевченко


Ознайомлення з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір:
Степан Васильченко. «В бур’янах» або
Оксана Іваненко. «Тарасові шляхи» (оглядово)
5
П.Тичина,
М. Рильський


Поняття «ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості П.Тичини
6
Тарас Шевченко


Уточнено назву  «Думка» («Тече вода в синє море»)
6
Леонід Глібов           


Вилучено вивчення байки «Щука» напам’ять.
6
Павло Глазовий
«Кухлик»

«Найважча роль», «Заморські гості», «Кухлик», «Похвала» – 2-3 – на розсуд учителя
7
Із пісенних скарбів


2 пісні – на розсуд учителя.
7
Марина Павленко


Запропоновано альтернативу для текстуального вивчення:
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»
абоСтепан Процюк. «Аргонавти»
7
Олег Ольжич. Олена Теліга

О.Те-ліга «Пломі-нний день»
Запропоновано вивчення поезій на вибір:
Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору 
Вилучено вивчення поезії напам’ять
7
Пісенна творчість українських поетів

«Вчи-телька»
А. Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або
В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй»
8
Усна народна творчість


Українські  історичні пісні 1-2 з кожної тематичної групи – на вибір учителя
8
Тарас Шевченко


Замість вивчення поезії «Мені однаково» запро­поновано 1 поезію для вивчення напам’ять – на вибір 
9
Родинно-побутові пісні
Жартів-ли­ва піс­ня «Ой під виш­нею, під череш-нею»

Родинно-побутові пісні
«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько» (2 на вибір) + жартівлива
9
Українська середньовічна літера­ту­ра ХІ–ХV ст.


Розвиток писемності після хрещення Русі-України
(988 р.). Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).
9
Пам’ятки оригі­наль­ної літера­ту­ри княжої Русі-України


Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).
9
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко


Видатні діячі української культури (оглядово)
9
Література 
українського романтизму


Література українського романтиз­му (оглядово)
9
Література
 Українсько­го романтизму



Вилучено байкарську творчість поетів-романтиків; для текстуального вивчення: Петро Гулак-Артемов­ський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
9
Михайло Старицький


Вилучено
9
Іван Нечуй- Левицький. «Кайдашева сім’я»


Вилучено
Також оновлено список додаткової літератури для читання.
 Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури: 5 клас: повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та приказки (повторення), оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен, акровірш (повторення), байка (повторення), гумор,  знято поняття віршові розміри, ямб, хорей.  7 клас: знято поняття «пафос». 8 клас – верлібр.  9 клас: притча (повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.
Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, перевірки вивчення творів напам’ять,  різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2





–


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
10
11

10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ

Рівень стандарту,
академічний
Профільний рівень
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору*;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
3



1


2
3



1


2
3



1


2
3



1


2
4



1


3
4



1


3
4



1


3
4



1


3
Уроки розвитку мовлення**
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
1
1
1
1
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за  письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
 Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати  наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог  орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема  оцінки).
 Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. 
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів  з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».
  Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська  література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Методичні рекомендації до вивчення української мови у 2017/2018 навчальному  році
Відповідно до листа МОН України № 1/9-436 від 09.08.2017 розміщуємо методичні рекомендації щодо викладання української мови у ЗНЗ у 2017/2018 н.р., підготовлені спільно з НАПН України та Інститутом модернізації змісту освіти.
У 2017-2018 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5-9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html);
у 10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html .
Звертаємо увагу, що в 2017 році навчальну програму з української мови для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.
 Унесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.
З метою уникнення дублювань вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.
 Творчим роботам надано виразно практичного спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані, право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу.
Окрім того, до програми внесено такі зміни:
 вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах);
додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
 осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас);
перерозподілено в мовній змістовій лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах»;
вилучено з програми 5 класу теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі), «Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.
Зазначаємо, шо вказаний у навчальній програмі розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень пропонуємо зняти з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, залишивши тільки навчальні види цих робіт.
 Зазначені зміни також є початком до поступового переформатування видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки) до вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
 Звертаємо увагу на те, що змінено кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі - оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5–9 класах.
 Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
 Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос .



Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю
5
6
7
8
9
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
4
4
4
4
3
3
2
2
2
2
Письмо:
 переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1
 твір
–
1
–
1
–
1
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми контролю

10
11

І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
2
2
2
2
Письмо:
переказ

1

1

1

1
твір
1
-
1
-
Правопис:
диктант
1
1
1
1

Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю

10
11

І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
3
3
3
3
Письмо:
переказ
1
1
1
1
твір
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1


У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
 Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

 Методичні рекомендації до вивчення зарубіжної літератури у 2017/2018 навчальному році
Відповідно до листа МОН України № 1/9-436 від 09.08.2017 розміщуємо методичні рекомендації щодо викладання зарубiжної лiтератури у ЗНЗ у 2017/2018 н.р., підготовлені спільно з НАПН України та Інститутом модернізації змісту освіти.
У 2017-2018 навчальному році вивчення   зарубіжної літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013  зі змінами,  затвердженими наказом  МОН від 07.06.2017 № 804  (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html  ).
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки  від 28.10.2010 № 1021,  крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html .
Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті МОН.
Звертаємо увагу,  що в 2017 році модернізацію навчальної  програми для 5-9 класів  здійснено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа», схваленої  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної літератури в 2017-2018 навчальному році  є компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів.
Упровадження компетентнісного підходу у викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволить імплементувати передовий іноземний досвід у вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську школу й сформувати нове покоління громадян України з високою культурою та світоглядом, що спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності, що залежать від змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його методики, полягають у наступному: 
 розуміння літератури як невід’ємної частини національної й світової художньої культури;
 усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
 знання літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру тощо);
 усвідомлення ключових етапів і явищ літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним процесом;
 знання основних фактів життя і творчості видатних зарубіжних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;
 оволодіння передбаченими програмою літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та інтерпретації художніх творів;
 розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
 знання українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;
 формування читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
 орієнтування у царині класичної й сучасної літератури;
 порівняння літературних творів і явищ (окремих компонентів і цілісно);
 уміння оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності тощо. 
Запровадження в начальній програмі  для 5-9 класів наскрізних ліній «Екологічна безпека й сталий розвиток» (НЛ-1), «Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров'я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню компетентнісного підходу в галузі викладання зарубіжної літератури та розбудові Нової української школи.
Окрім виокремлення ключових і предметних компетентностей як очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів та    наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури,  в модернізованій навчальній  програмі відбулися зміни у змісті навчального матеріалу, а саме:  
додано рубрику «Міжпредметні зв’язки»;
розширено список творів для альтернативного вивчення: додано «Снігову королеву» Г. К. Андерсена у 5 класі, «Собаче серце» М. О. Булгакова в 9 класі;
розширено список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів: байка І. А. Крилова в 6 класі, сонети В. Шекспіра і Ф. Петрарки у 8 класі, поезії О. С. Пушкіна в 9 класі;
до списку додаткового читання додано  «Мій дідусь був черешнею» А. Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено формулювання окремих державних вимог літературознавчої лінії з метою урахування вікових особливостей учнів.
Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2




–


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
Уроки розвитку мовлення*
2
((у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки поза­клас­ного читання
2
2
2
2
2
2
2
2
1
1
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
10
11

10
11

10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Рівні
Рівень стандарту
Академічний рівень
Профільний рівень
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2




1


1
2




1


1
2




1


1
2




1


1
3




1


2
3




1


2
3




1


2
3




1


2
4




1


3
4




1


3
4




1


3
4




1


3
Уроки розвитку мовлення*
2
у+п
2
у+п
2
у+п
2
у+п
2
у+п
2
у+п
2
у+п
2
у+п
3
1у+2п
3
2у+1п
3
1у+2п
3
2у+1п
Уроки позакласного читання
1
1
1
1
2
2
1
1
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
        Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів  із зарубіжної літератури виставляють  у колонку без дати з надписом   «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література в  школах України», газету «Світова література».

Методичні рекомендації
щодо організації інформаційно-просвітницької роботи з учнівською молоддю, педагогічною та батьківською громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України

Такі цінності як свобода,
справедливість чи мир – це мета, а
Європа – це лише засіб їх втілення
Тімоті Ґартон Аш

Поширення євроінтеграційних стратегій в українському суспільстві визначає головні напрями модернізації роботи з учнівською, батьківською та педагогічною громадськістю в основі якої – ідея всебічного й гармонійного розвитку особистості як найвищої загальнолюдської цінності. Вона передбачає постійне вдосконалення сутнісних сил людини, забезпечення її конкурентоспроможності та мобільності, формування свободи думки та дії, усвідомлення гордості за свою державу, й на цій основі – підвищення рівня розвитку всього суспільства.
На сучасному етапі в українському просторі домінує доволі поверхове уявлення про Європейський Союз, його інституції, суспільно-політичні процеси, цінності та їх вплив на Україну. Без інформаційної стратегії, яка буде висвітлювати переваги європейського курсу держави, неможливо провести структурні євроінтеграційні реформи. Необхідно виробити систематичний механізм ефективного діалогу з громадськістю для поліпшення поінформованості в питаннях європейського вектора України.
 Адже Угода про асоціацію з Європейським Союзом – це, насамперед, цінності, що формують відповідальне громадянське суспільство.
Саме через низьку обізнаність про європейські цінності українська громада сприймає євроінтеграцію як суто політичну матерію, предмет міжнародних переговорів і щось відірване від повсякденного життя. Однак реальна, а не декларативна європейська інтеграція має стосуватися внутрішнього розвитку держави, заснованого на цінностях для поліпшення життя звичайної людини. Це розвиток економіки на благо всього суспільства, бюджетні видатки в інтересах людини, рівність усіх перед законом, незалежно від посади й майнового становища, найвищі у світі екологічні й освітні стандарти, безпечні вулиці, чесні вибори, свобода зібрань, мітингів, опозиційної діяльності та боротьба з корупцією. Саме Європа створила світ таким, яким він є, саме тут були закладені основи сучасного державництва, громадянського суспільства, ефективної ринкової економіки, системи соціальної справедливості. А вільне висловлювання думок, цінність людської волі – це одне з основних надбань європейської цивілізації.
Україна не зможе ввійти до Європейського Союзу, допоки українське суспільство не почне інтегруватися в європейську систему цінностей.
Проблема цінностей, – насправді, є одним із найважливіших та дискусійних питань. Сьогодні держава трансформується з традиційного ладу суспільства (з елементами авторитаризму) до соціально-орієнтованого
(з прозорою демократією). Йде зміна кількох ціннісних систем, які були надбані нашими пращурами за багаторічну історію, та формується нова, яка передбачає чітку орієнтацію на європейську шкалу цінностей, зростання значення культури громадянського суспільства, моральне оздоровлення, значні ціннісні досягнення українського народу. Європейські ідеали є переважно загальнолюдськими, а їхня "європейськість" часто полягає в пріоритетності й готовності втілювати та відстоювати їх. Тому у сучасній українській державі необхідні зміни в акцентах розвитку особистості. Нині слід формувати не стільки сентиментального патріота, скільки дієвого громадянина, який любить свою Батьківщину й бере активну участь у модернізації суспільства і держави.
Практичні, рішучі дії в галузі освіти допоможуть зміцнити демократичну культуру, що призведе до зменшення рівня нетерпимості та упереджень, а також скорочення кількості прихильників насильницького екстремізму. Однак заради досягнення цих цілей освітяни мусять мати чітке розуміння демократичних компетентностей, що повинні бути покладені в основу освітніх програм. Нещодавно розроблені Радою Європи Рамки компетентностей для культури демократії пропонують перелік компетентностей, оволодіння якими дозволить кожному громадянину долучитись до розбудови культури демократії та забезпечить мирне співіснування в культурно різноманітних суспільствах. Використання даної моделі освітніми системами сприятиме підготовці учнів до дорослого життя як небайдужих та толерантних громадян демократичного суспільства.
Перелік знань, вмінь, цінностей та ставлень («компетентностей»), оволодіння якими дозволить діяти і розвиватися, зміцнюючи культуру демократії в суспільстві:
Цінності
Ø Повага до людської гідності та прав людини.
Ці цінності ґрунтуються на загальноприйнятому переконанні в тому, що кожна людина наділена рівноцінною значимістю та людською гідністю, кожен має рівне право на повагу, кожен володіє відповідним набором прав і основоположних свобод, а отже заслуговує на відповідне (гідне) ставлення.
Ø Визнання цінності культурного багатоманіття.
 Цінності, що ґрунтуються на загальноприйнятому переконанні в тому, що приналежність до іншої культури, культурна мінливість, культурне різноманіття, так само як плюралізм думок, поглядів та звичаїв, повинні розглядатися як позитивне явище, яке слід плекати та підтримувати.
Ø Визнання цінності демократії, справедливості, рівності і верховенства права.
Цей набір цінностей ґрунтується на загальноприйнятому переконанні в тому, що суспільство має існувати, керуючись демократичними процесами за умов дотримання принципів демократії, справедливості, рівноправності і верховенства права.
Ставлення
Ø Відкритість до інших культур, переконань та світогляду інших людей.
 Під відкритістю слід розуміти поведінку та ставлення до осіб, які мають іншу культуру, інше віросповідання, світогляд або ж звичаї відмінні від своїх власних. Відтак, відкритість передбачає сприйняття, зацікавленість та готовність до взаємодії з людьми, які мають інший світогляд.
Ø Повага.
Повага виявляється в позитивному, шанобливому ставленні до будь-кого, оскільки інші апріорі наділені значимістю, гідністю та цінністю. Шанобливе ставлення до представників іншої культури, іншого віросповідання, світогляду або звичаїв, відмінних від своїх власних, має надзвичайно важливе значення для міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.
Ø Громадянська свідомість.
Громадянська свідомість – відповідальне ставлення до суспільства чи до окремої особи, що належить до певної соціальної верстви, але виходить за межі звичного безпосереднього кола спілкування (наприклад, сім’ї та друзів). Громадянська свідомість передбачає наявність почуття приналежності до суспільства, усвідомлення інтересів інших його членів і усвідомлення наслідків своїх дій для інших. Почуття солідарності з іншими членами суспільства та наявність громадянського обов'язку перед соціумом також входять в поняття громадянської свідомості.
Ø Відповідальність.
Відчуття відповідальності проявляється у відповідному ставленні відносно своїх власних дій. Перш за все, відчуття відповідальності передбачає, що будь-які дії особи є свідомими. Крім того, особа ставить собі за мету діяти на основі моральних цінностей, беручи на себе відповідальність за наслідки таких дій.
Ø Впевненість у собі.
Впевненість у собі – ставлення до самого себе, що передбачає впевненість у власній здатності приймати рішення, необхідні для досягнення певних цілей. Впевненість у вмінні усвідомлювати особливості різних понять, вмінні обирати вірні способи виконання завдань, долаючи при цьому всі перешкоди заради втілення позитивних змін, також входять в це поняття.
Ø Прийняття невизначеності.
Прийняття невизначеності проявляється у конструктивному ставленні до неоднозначних ситуацій, що часто можуть мати різні тлумачення та інтерпретації. Дана поведінка також передбачає оцінку різнотрактованої ситуації, що склалася, як позитивного явища, та конструктивного підходу до власних дій у даній ситуації.
Навички та вміння
Ø Навички автономного навчання.
Навички автономного навчання передбачають насамперед сталість, а також здатність організувати процес самостійного навчання відповідно до власних потреб, враховуючи свої особливості та за відсутності стороннього втручання та примусу.
Ø Аналітичне і критичне мислення.
 Аналітичне і критичне мислення – навички, які необхідні для логічного та системного аналізу, оцінки, формування власної думки стосовно різних матеріалів (текстів, доказів, інтерпретацій, тем, подій, практик, тощо).
Ø Вміння слухати та спостерігати.
 Це вміння стосується навиків, що необхідні для усвідомлення сказаного, зауважуючи при цьому, в який спосіб було озвучено ту чи іншу думку, одночасно звертаючи увагу на невербальну поведінку оточуючих.
Ø Емпатія.
 Емпатія/співпереживання – здатність розуміти та перейматися думками, переконаннями, почуттями інших. Або, інакше кажучи, це здатність дивитись на світ очима інших людей.
Ø Гнучкість та вміння адаптовуватися.
 Сукупність навиків, які необхідні для пристосування та корекції власних поглядів, почуттів та поведінки з метою того, аби забезпечити /уможливити свою ефективну та адекватну реакцію відносно нових обставин та ситуацій.
Ø Лінгвістичні, комунікативні навички та багатомовність.
 Ряд навиків, необхідних для ефективного спілкування як із носіями вашої рідної мови, так і з людьми, які спілкуються іншими мовами, а також для можливості діяти в ролі посередника для осіб, що спілкуються різними мовами.
Ø Навички співпраці.
 Навички співпраці потрібні для ефективної участі у виконанні спільних завдань, участі в спільних заходах чи починаннях, а також для спонукання інших до співпраці заради досягнення спільної мети.
Ø Навички вирішення конфліктів.
 Навички вирішення конфліктів – навички, що необхідні для реагування, корегування та мирного врегулювання конфліктів, спрямовуючи конфліктуючі сторони до оптимальних варіантів вирішення ситуації, що можуть бути прийнятними для обох сторін.
Знання та їх критичне розуміння
Ø Знання самого себе та критична самооцінка.
 Ці поняття передбачають здатність зрозуміти і критично осмислити власний спосіб мислення, власні переконання, почуття, мотивацію, а також свою культурну приналежність та свій світогляд.
Ø     Знання та критичне розуміння мови і особливостей спілкування. Передбачає знання та критичне розуміння: прийнятних для суспільства вербальних та невербальних правил спілкування, які використовуються в тій чи іншій мові, вплив різних стилів комунікації на інших людей, та розуміння того, як кожна мова в унікальний спосіб передає спільні культурні поняття.
Ø   Знання та критичне розуміння світу: політики, права, прав людини, культури, релігії, історії, ЗМІ, економіки, тощо.
 Ці поняття охоплюють широкий спектр знань в різноманітних сферах, у тому числі і у всіх вище перелічених.
З метою створення сприятливого інформаційного середовища серед педагогічної, батьківської громадськості та учнівської молоді рекомендуємо:
-                   популяризувати зміст євроінтеграційних реформ серед педагогічної, батьківської та учнівської громадськості, членів місцевої громади;
-                   збільшити обсяг інформації з питань європейської інтеграції в навчально-виховному середовищі закладів освіти;
-                   використовувати інформаційний ресурс Європейського Союзу у процесі організації навчально-виховної роботи;
-                   застосовувати сучасні методи інформування та комунікації;
-                   налагоджувати дієву взаємодію з загальнодержавними та регіональними засобами масової інформації;
-                   використовувати загальнодержавні інформаційні приводи (у тому числі події національного рівня) та масові заходи (державні, обласні, міські, районні, загальношкільні свята);
-                   упроваджувати в освітній простір ідеї педагогіки толерантності;
-                   формувати навички міжкультурного спілкування і молодіжного співробітництва;
-                   вивчати основи культури гендерної рівності;
-                   трансформувати заклади освіти у школи культури здоров’я та  громадсько-активні школи;
-                   упроваджувати у навчально-виховний процес освітні проекти Європейського Союзу;
-                   організувати міжсекторальну взаємодію суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері Європейської інтеграції.
Для організації означеної діяльності пропонуємо використовувати інтерактивні форми та методи роботи:
соціологічні опитування (визначення рівня підтримки, мотивації, обізнаності учнівської молоді педагогічної та батьківської громадськості з євроінтеграційним курсом України); тематичні зустрічі з лідерами громадської думки, популярними представниками різних сфер суспільного життя (наука, культура, спорт, бізнес); інформаційні брошури для учнів, педагогів та батьків на тему переваг майбутнього членства України в Європейському Союзі; конкурси на кращий опублікований інформаційний матеріал з європейської тематики в шкільних газетах; тематичні програми, громадські слухання; засідання за експертним круглим столом, конференції, форуми, дебати, дискусії, журналістські репортажі, семінари, партнерські візити, конкурси малюнків, інтернет-конференції, інтернет-подорожі, ток-шоу, вікторини, тренінги, брендинги, сторінки в соціальних мережах, прес-клуби, інтелектуальні ігри, мульти/моно проекти, години спілкування, колажі, майстер-класи, фотовиставки, акції, дискусійні клуби, ігри-мандрівки, екскурсії.

Орієнтовна тематика для організації інформаційно-просвітницької роботи
Для учнів школи першого ступеня:
"Символи моєї держави".
"Десять чудес Європи".
"Ми – українці".
"Великий дім – держава".
"Правовий букварик".
"Школа прав дитини".
"Всі народи України живуть в злагоді й мирі".
"Подорожуємо Європою".
"Світлофор ввічливості".
"Який прекрасний цей світ, подивися".
"Мозаїка толерантності".
"Ми – різні, ми – рівні".
"Світ в якому я живу".
"Немає прав без обов’язків".
"Ігри народів світу".
"Ми разом – це сила!".
"Кулінарний калейдоскоп".
"Географічна піраміда".
"Телефон дружби".
"День Європи. Святкуємо разом".
"Мої друзі за кордоном".
"Скарбниця світового мистецтва".
"Яскраві барви світу".

Для учнів основної школи:
"Позитивне сприйняття світу – шлях до гармонії".
"Успішний вибір".
"Українці за кордоном".
"Я" на арені суспільного життя".
"П’ять хвилин зі світовим мистецтвом".
"Істина, свобода та відповідальність".
"Культура – рушій прогресу".
"Дисципліна – свобода, чи необхідність?".
"Будувати життя, чи пристосовуватись до обставин?".
"Різні люди – різні погляди".
"Якби я був президентом...".
"Громадянська позиція".
"Кроки до успіху".
"Успішний вибір".
"Україна – європейська держава".
"Молодь за євроінтеграцію".
"Найпопулярніші та найпрестижніші професії в Україні та Європі".
"Реалізуємо права та дотримуємось обов’язків".
"Європейські столиці".
"Хрестоматія моральних цінностей людства".
"Основи культури гендерної рівності".
"Школа толерантності".
"Здорова родина – успішна країна".
"Відомі українці в галузі науки і техніки".
"Людські чесноти. Створення власного "Кодексу честі".
"Ми крокуємо в майбутнє!".
"Щасливий старт у вир життя".
"Загальнолюдські цінності: осмислення вічних істин".
"Комп’ютеризація виробництва, європейські технології".

Для учнів старшої школи:
"Правова культура – міцність держави".
"Україна і Всесвіт".
"Національні та етнокультурні традиції".
"Толерантність та політична культура".
"Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?".
"Глобалізація: загроза або нова реальність?".
"Ми різні, але мета у нас єдина".
"Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України".
"Моє місце в соціумі. Соціальна мобільність".
"Комунікація і полікультурність".
"Стратифікація сучасного українського суспільства".
"Природні й техногенні явища як чинники загрози суспільній безпеці".
"Патріотизм: архаїзм чи необхідність".
"Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації". "Наукові дослідження та сучасні технології".
"Євробарометр".
"Трудова дисципліна та трудова етика".
"Інтелектуальна еліта нації та проблема еміграції".
"Вища школа, аспірантура, наукові ступені".
"Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації". "Наукові дослідження та сучасні технології".
"Світовий науково-технічний прогрес".
"Ціннісні орієнтири та європейські цінності".
"Формула успіху. Вміння розставляти пріоритети".
"Заможне суспільство – успішна держава".
"Іноземні мови та міжнародні тести на визначення рівня володіння ними". "Міжнародне партнерство в галузі освіти. Болонський процес".
"Україна – європейська держава. Міф чи реальність?".

Створення ефективної системи роботи серед учнівської, педагогічної та батьківської громадськості, спрямованої на забезпечення належного рівня обізнаності з європейськими цінностями та орієнтирами, особливостями процесу європейської інтеграції, змісту та завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, сформує усвідомлену підтримку громадянами України євроінтеграційного курсу.

Словник основних термінів і понять
Євро́па  (іноді Евро́па)­­­ – частина світу в Північній півкулі. Поділ одного материка на Європу та Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу  Європу, Азію і Лівію (Африку). Кордон між Європою та Азією проходив для них водними шляхами від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.
Інтегрáція  – (від лат. integrum – ціле, integratio – відновлення) – 1) поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків; 2) згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
Європейська інтеграція – це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках – соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
Європе́йський Сою́з (ЄС, інколи Європе́йська У́нія, англ.  European Union) – союз держав-членів Європейських спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Сьогодні в об'єднання входять 28 європейських держав з населенням більше 507 млн чоловік. Загальний Валовий внутрішній продукт Європейського Союзу становить більше 17,5 трлн. $. (1-ше місце в світі). В ЄС запроваджується єдина валюта – євро. Де-факто столицею Європейського Союзу є Брюссель. Європейський Союз є повноправним членом Організації Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі та має представництва у "Великій Вісімці" та "Великій двадцятці". Європейський Союз розглядають в майбутньому потенційною наддержавою.
Ці́нність – будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності.

Вебліографія:
Європейський центр ім. Вергеланда [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://ukr.theewc.org
Швейцарсько-український освітній проект. Розвиток громадянських компетентностей в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://doccu.in.ua
Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org/ua/index.html
Портал "Європейський простір" [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu.prostir.ua
Портал "OSVITA.UA" [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://osvita.ua
Програма "Молодь в дії" [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://yia.org.ua
Національний Темпус-офіс в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.tempus.org.ua
Довідник з Європейської інтеграції [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://eu-directory.ru
Представництво Європейської Комісії в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.delukr.ec.europa.eu
Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua
Глосарій термінів Європейського Союзу [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://europa.dovidka.com.ua
Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org




КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»







Коментарі

Дописати коментар