Українська мова та література: розробки уроків

« Леся Українка «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві та суть людського щастя »                                                         

Мета: продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах і мотивах твору; охарактеризувати образи героїв, порівнюючи їх; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість; уміння висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; виховувати почуття поваги, любові до творчості Лесі Українки; шанувати мистецькі здобутки українців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів щодо знання напам'ять уривка з поеми Лесі Українки «Давня казка».

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

 1. Дівоче прізвище Лесі Українки (Косач)

 2. Край, який поетеса називала рідним куточком (Волинь)

3. Поема про роль поета і поезії в суспільстві («Давня казка»)

4. Місто, у якому похоронена Леся Українка (Київ)

 5. Місто у Грузії, де часто бувала і померла поетеса (Сарамі)

 6. Ім'я старшого брата Лесі Українки (Михайло)

 7. Прізвище чоловіка Лесі Українки (Климентій Квітка)

 8. Місто, у якому народилась майбутня поетеса (Звягель)

9. Кого з дітей Косачів називали спільним ім’ям Мишолосіє?

10. Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»?(тітці Олені – батьковій сестрі-революціонерці)

11. Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої сестри. («Стародавня історія середніх народів»)

12. Гурток, одним із керівників якого булла Леся Українка. («Плеяда»)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Гра «мозковий штурм», завдяки якій ми перевіримо як ви зрозуміли незнайомі вам слова в поемі «Давня казка». Я буду говорити звичні вам слова, а ви називатимете мені те слово, яке використала в своїй поемі Леся Українка.

 (Словникова робота) за поемою «Давня казка»

 Отже, починаймо штурмувати: (Словникова робота) за поемою «Давня казка»

 1. Задоволений. (Догодний.) 2. Обов'язково. (Конечне.) 3. Мисливець. (Мисливий.) 4. Пані, в Італії так шанобливо звертаються до жінки. (Донна.) 5. Пісня про любов, яку виконували під вікном коханої. (Серенада.) 6. Той, хто повідомляв про важливі події. (Герольд.) 7. Струнний щипковий музичний інструмент. (Лютня.) 8. Дурниця, щось пусте. (Байка.)

 (За кожну правильну відповідь учень отримує фішку).

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Леся Українка була поетесою-борцем. її цікавили люди героїчні. Вона писала про їхню відданість справі, про їхні поривання до волі. Героєм її творів став борець, обдарований поетичним, мистецьким хистом. Його думки і вчинки близькі та рідні самій поетесі. Велика художня і громадсько-політична сила цього узагальненого образу полягає в тому, що він втілює в собі те краще, що відзначило передових людей її часу.

2. Характеристика образів твору

2.1. Поет.

2.1.1. Бесіда за питаннями:

• Коли ви вперше у творі зустрічаєтеся з поетом?

• Які враження про нього у вас склалися?

• Що є найціннішим для цього героя? Заради чого він живе?

• Як до поета ставляться прості люди, Бертольдо?

• Чому герой твору на зло відповідає добром?

• Через що поет байдуже ставиться до золота, слави?

• Яку допомогу надавав митець Бертольду? Чи була вона корисною?

• Чому поет помирає? Яку справу він залишив по собі?

• Чи можна ототожнити образ митця з Лесею Українкою? Свої міркування доведіть..

2.1.2. Інформаційне гроно до характеристики образу героя.

 гордий, впевнений у своїх діях і вчинках стійкий, сміливий, мужній, відданий народові нещасний, але талановитий «...божа людина» «...навесні... оживляв сумну діброву» гордий не вмів співати «лиха не боюся» «завжди вільний» «Я на крилах думки лину» поважне ставлення до простого люду на жорстокість відповідає добром не приваблює золото, лаври

2.2. Лицар Бертольдо.

2.2.1. Бесіда за питаннями:

• Як ви сприйняли лицаря, вперше зустрівшись з ним на сторінках твору?

• Чому він так зневажливо поставився до поета під час свого полювання?

• Яким зображений пан, коли він прийшов до митця з проханням скласти пісню для своєї коханої?

• 3 чим був пов'язаний військовий похід під керівництвом Бертольда?

• У чому виявилася жорстокість героя до простого люду після повернення з війни?

• Чим Бертольдові не подобався митець?

• Через що поет став небезпечним пану?

• За що лицар пропонував поетові золото? Як це його характеризує?

• Ув'язнення поета — це помста Бертольда за добрі справи митця? Відповідь обґрунтуйте.

• Що вас вразило у цьому образі?

В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі.

Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь. Практичний в усьому, позбавлений творчої фантазії, лицар вбачає у цьому «диявольське наводження», чаклування. Поет для лицаря — ворожбит, хоч і допоміг палким і чулим словом привернути до нього горде й неприступне серце панни Ізидори.

Бертольдо вирушає воювати чужі міста. Його військо супроводить пісня про рідний край, який завжди у серці незважаючи на розлуку. Щасливий і сп'янілий від перемого лицар не чує тих пісень, думаючи про власну звитягу. Та коли щастя відвернулося од нього і в війську почалися чвари, а слухняні раніше вояки рвуться повернути зброю проти нього, його рятує глумлива пісня військових співців про недбалого вояка. І знову пісня домоглася свого: вона повернула воякам відвагу, а з нею й перемогу в бою. Перемогла не Бертольдова хоробрість, а поетове слово.

Граф Бертольдо зображений жорстоким експлуататором, пихатим і гоноровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задовольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину.

Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги:

Бачте,— крикнув,— що за птиця! Чи не встав би ти, небоже?

2.2.2. Інформаційне гроно до характеристики образу Бертольда

Бертольдо – «Лихий такий, крий Боже»; гордий, завзятий, упертий; прагнення до збагачення; улесливий і підступний; корисливий; зневажливе ставлення до простого люду; «сліпа» любов до Ізідори; бездушний; лякливий, не сприймає революційних пісень.

Висновок: ми охарактеризували героїв поеми і визначили їх місце в суспільстві, а тепер працюючи з підручником, згадаємо зміст самої поеми.

3. Подальше опрацювання ідейно-художнього Змісту твору. Бесіда за питаннями.

4. Доберіть цитати з твору, які нагадують про його казковість.

• «їдуть, їдуть, врешті бачать,— Три дороги розійшлися Розлучились тут найстарші»

• «Тож, коли хто з вас цікавий, Сядь і слухай давню казку, А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в'язку»

5. З поданих прислів'їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які — пана:

• За рідний край і життя віддай.

• Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.

• Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Ласий на гроші, як кіт на сало.

• На язиці медок, а на душі льодок.

• Один гроші складає, а другий мішок шиє.

• Мудра голова не любить лихії слова.

• Рідна земля і в жмені мила.

VI. Підсумок уроку

Отже, служіння літератури поневоленому народові, Лесі Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. Тому в образі героя «Давньої казки» ми пізнаємо риси характеру самої Лесі Українки. Його шлях до народного поета — це шлях самої письменниці.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання
Урок №1 
Тема. Г. Тютюнник. Коротко про письменника. «Климко». Ідейний зміст твору. 
Мета: поглибити знання про життєвий і творчий шлях Г. Тютюн¬ника, визначити особливості його таланту; з’ясувати ідей¬ний зміст твору «Климко», а також ідейно-тематичне спря¬мування та історію написання повісті; розвивати виразне читання школярів, зв’язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву; формувати вміння оцінювати високохудожній текст; кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги, по¬шани до творчості Г. Тютюнника, доброту, людяність, чуй¬ність, спостережливість, витриманість. 
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Хід уроку 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями 
1. Що ви знаєте про життєвий і творчий шлях Г. Тютюнника? 
2. Який твір художньої літератури цього письменника ви читали у 5 класі? 
3. З чим пов’язане те, що більшість героїв твору Григора Михайлови¬ча — це діти? 
4. Яке лихо принесла людям Друга світова війна? Назвіть твори ху-дожньої літератури українських письменників, в яких відображено події війни. 
5. Чим, на ваш погляд, повчальні твори Г. Тютюнника? 
6. Чи можна вважати літературну діяльність Г. Тютюнника такою, яка збагатила культурну спадщину нашого народу? Відповідь обгрунтуйте. 
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів 
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу 
І що я в господа за людина!!! 
Ні в чому немає мені ані міри, ні втіхи — ні в любові, 
ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному. 
Неприкаяний я. 
Г. Тютюнник 

1. Вступ. Опис портрета письменника 
Розглянемо портрет Григора Тютюнника і фотографії, вміщені у дво-томнику його творів: він з братом Григорієм — теж письменником, з Олесем Гончаром, сім’єю, друзями на рідній Полтавщині, де народився і де жили герої його книжок. Зовні письменник виглядав так: високий, красивий, з густим буйним чорним чубом і вольовими рисами обличчя чоловік, що рідко усміхався, був стриманим і зосередженим. Та під суворою зовнішністю ховалася добра, щира і вразлива душа. 
2. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях письменника. 
Повідомлення групи біографів. 
1-й учень 
Народився Григір Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі Шалівка на Полтавщині. Батько, Михайло Васильович, «напівмужик, напівінте¬лігент», як говорив про нього письменник, косив, теслював і нишком готувався до вчительського вузу. Мати полола, в’язала, поливала... 
Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися. 
Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно. 
Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким». 
2-й учень. 
З мамою стосунки у хлопчика були непрості. Тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат Филимон Васильович, що проживав на Донеччині. Дядько та його дружина, Наталя Іванівна, прийняли Григора як рідну дитину. Вони працювали в школі: дядько — бухгалтер, а тітка — вчитель української мови. Під їх опікою почав майбутній письменник свою освіту. Провчившись два тижні в українському першому класі (тут було лише семеро учнів, через що клас розформували), Григір продовжує навчання у першому російському класі. 
Почалася Велика Вітчизняна війна. І знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». Дядько з перших днів війни пішов на фронт. А в тітки, крім Григора, було своїх троє дітей, яким вона ледь давала раду. Тому хлопчик вирішив повернутися до свого села, на Полтавщину. «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, од-бирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні...» Та лихо і тут переслідувало хлопчика. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей. 
3-й учень 
Потім було навчання в ремісничому училищі, куди пішов Григір лише тому, що там давали сяку-таку одежину і сімсот грамів глевкого хліба на день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році. Після училища треба було відпрацювати три роки на заводі, але хворий на туберкульоз легенів хлопець повернувся до рідного села. За те, що порушив «закон про три роки», був засуджений на чотири місяці. Коли Григір виходив з колонії, табірний бібліотекар жалкував. «Тебе випускають? Ох, жаль, хороший читач був...» Тепер при кожній нагоді йому згадували, що не лише батько в нього ворог народу, а й він сам «тюряжник». Це тягарем лягло на його зболену душу. 
Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі (про¬живання в Донбасі, військова служба на флоті, російське відділення Харківського університету). Українською мовою почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника — відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання. А коли про¬читав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався. 
Повідомлення групи Літературних критиків. 
4-й учень. 
Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам — Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав. 
Тематика творів Григора Тютюнника охоплює життя в усіх його най-різноманітніших виявах і настроях, таким, яким воно і є насправді. Ми не знайдемо в оповіданнях та повістях митця романтичних героїв, незвичайних подій та історій, уславлених імен, закликів і пафосних дифірамбів. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких саме й видно людину, її характер, ставлення до інших і до самого життя. Його герой — один з мільйонів звичайних трудівників, найчастіше селянин. Чим він живе щоденно і якими очима дивиться на світ — добре знав Григір Тютюнник. Його проблеми — це проблеми народу і всього суспільства. 
Закінчив життя письменник самогубством. 
5-й учень. 
Григір Тютюнник — митець правдивий, безкомпромісний і сміливий. Зберегти ці позиції художнику слова було нелегко, але Тютюнник зумів залишитися самим собою. Після опублікування чи не кожного нового твору в його бік щедро сипалося каміння «праведної» критики. Дещо з його доробку не друкували зовсім. Однак кожне нове оповідання чи повість продовжує кричати все тією ж гіркою правдою життя, що й по-передні. Тепер ми визначаємо: він мав мужність казати в ті задушливі часи те, що нам дозволено тільки нині. 
6-й учень. 
Усе написане цим прекрасним майстром слова, вмістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям. А книжки Тютюнника необхідні нам своєю правдою, чесністю, гуманізмом. Жаль лише, що письменник прожив мало — всього 49 років. А скільки він міг би ще створити, особливо в наш бурхливий час! 
3.Вступне слово вчителя. 
Стисла інформація про події Другої світової війни на території України 
Військові події на території України тривали з першого дня (22 червня 1941 р.) Великої Вітчизняної війни і до 28 жовтня 1944 р., коли була остаточно звільнена територія, тобто 1225 днів. Хоча територія України 22 липня 1942 р. була повністю окупована ворогом, українці продовжували боротьбу у лавах Червоної армії, у партизанських загонах, працювали на військових заводах тощо. 
Україна сповна відчула, що є нацистський «новий порядок». Мільйони мешканців України стали його жертвами: хто загинув, хто був вивезений на примусові роботи, хто, залишившись на батьківщині, переніс усі стра-хіття окупації. Жертвами окупаційного режиму стало близько 4 мільйонів мирних громадян України. 
Звільнення території України розпочалось 18 грудня 1942 року. На те-риторії України було зосереджено понад 60 % сил гітлерівської Германії. 
Боротьба за звільнення України мала загальнонародний характер. Серед захисників батьківщини було більше 7 мільйонів українців. Кожний другий з них загинув у боях, кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом. 
Таким чином, український народ зробив вагомий внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною. Свідченням цього були героїчні подвиги людей на фронтах і в тилу. 
4. Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо твір Г. Тютюнник «Климко» 
Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» — побудо¬вані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтво¬рюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння — на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня іс¬торико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя. 
4.1. Історія написання. 
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері. 
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. 
У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лю-тому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. 
4.2. Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю. 
4.3. Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. 
4.4. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — ви-являли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги. 
4.5. Жанр: повість автобіографічної трилогії. 
(Учні записують у зошит тему, ідею, основну думку твору.) 
4.6. Проблематика: 
- добро і зло; 
- відповідальність за доручену справу; 
- патріотизм; 
- милосердя і жорстокість. 
5. Опрацювання змісту І розділу твору Г. Тютюнника «Климко» 
5.1. Учні переказують найбільш вражаючі епізоди з розділу повісті з аргумента¬цією свого вибору. 
5.2. Тема: зображення життя Климка у дядьки Кирила. 
5.3. Ідея: возвеличення любові хлопця до праці, шанобливе ставлення до дорослих, засудження війни. 
5.4. Основна думка: війна калічить долі багатьох людей, змушує їх страж-дати, приносить смерть. 
5.5. Композиція. 
Експозиція: Кирило подорожує до Слов’янська, щоб набрати солі, яку потім обміняти на будь-який харч. 
Зав’язка: життя хлопця-сироти у дядька Кирила. 
Кульмінація: смерть дядька Кирила, його поховання. 
Розв’язка: самотність Климка. 
5.6. Сюжет. 
Прокинувшись вранці, Климко вирушає у подорож до міста Слов’ян-ська, щоб придбати сіль, яку потім можна було виміняти на будь-який харч («мисочку чи дві кукурудзи, відерце картоплі чи й хліба справжнього») 
Хлопець згадав, як він, сирота, жив у дядьки Кирила, машиніста великого паровоза ФД. Климко завжди зустрічав дядька, готував їжу, зві-тувався про навчання. Одного разу дядьку привезли на дрезині-рейковозі мертвим. Відбулося його поховання. Климко залишається самотнім. 
5.7. Бесіда за питаннями. 
- В чому виявилася майстерність Г. Тютюнника-пейзажиста на початку твору? 
- Що змусило Климка вирушити у подорож до Слов’янська? 
- Опишіть зовнішність хлопчика. («Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути») Про що вона свідчить? 
- В яких умовах жив Климко у дядьки Кирила? («...Жили удвох... відколи осиротів... в залізничному бараці при самісіньких коліях. Інколи мимо гуркотів важкий ешелон, барак теж ніби зривався з місця: двигтіли стіни, дрижала підлога, бряжчали шибки у вікнах, а барак мчав і мчав. Потім, коли ешелон долетів, гуркочучи тихіше й тихіше, барак знову зупинявся і стояв, як і раніш, і під вікнами в нього знову цвірінчали горобці») 
- Через що барак, де жив Климко з дядьком Кирилом, Г. Тютюнник описує як живу істоту? Як називається цей художній прийом? 
- Ким працював дядько Кирило? («...Машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі... Повертався він завжди несподівано з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка») 
- Що було найбільшою радістю для Климка? («...Покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,— га¬рячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав «посередньо») 
- Які речі можна було знайти у скриньці дядька? («...Лежали блискучі ключі й ключики... молоток, жмутик пухкої білої нитковини, великий кухоль, щоб набрати на станціях окропу і чаювати з грудочкою цукру, та складний ножик — різати хліб») 
- Які гостинці привозив дядько Климку? («...Пригірщ пряників-срібноголовців або ґроно прозорих півників на паличках, зв’язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке») 
- Чому Климко не боявся самотності, коли дядько Кирило йшов на ро-боту? («...Барак майже ніколи на спав увесь. У ньому жило багато людей, всі вони працювали на станції, ходили на роботу і поверталися з неї хто коли, отож у бараці хтось та не спав. До того ж стояв барак у такому веселому місці, що його з усіх боків осяювали вогні — зі станції, з вагоноремонтних майстерень та від шахти,— і він плив щоночі в тих вогнях, наче корабель у сріблястому морі») 
- Через що ночі в кімнаті бараку, де жив Климко, він вважав казковими, найщасливішими у житті? («...Світло звідусіль малювало на стіні супроти Климкового ліжка великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волош¬ки, жовте — соняхи, вони мінялися і тремтіли, як од вітру в степу...») 
- Що трапилося з дядьком Кирилом, його помічником і кочегаром? («Він (Климко) побачив тільки, що всі познімали картузи й похилили голови... Пряме влучення... У тендер. Їх вугіллям побило...») 
- Що, на ваш погляд, відчув Климко, залишившись самотнім? Свої міркування обґрунтйте. 
V. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. Вранці Климко прокинувся від: 
а) гучного стрекотіння сороки; б) холодної роси; 
в) того, що його хтось кинув. 
2. Уночі хлопцю снилася: 
а) дивовижна картина; б) рідна домівка і материні пиріжки; 
в) велика зграя жовтих воронів із жовтими горобцями впереміш. 
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у фразі: «Блищали од сонця стерні... сріблила... павутинка»? 
а) Епітет; б) метафору; в) інверсію. 
4. До якого міста ішов Климко? 
а) Слов’янська; б) Києва; в) Маріуполя. 
5. Климко чув, що за склянку солі можна було виміняти: 
а) клунок борошна; б) мисочку чи дві кукурудзи; 
в) п’ять метрів полотна і поношені черевики. 
6. Де працював дядько Кирило, у якого жив осиротілий Климко: 
а) робочим на заводі; б) шофером вантажівки; 
в) машиністом великого паровоза ФД. 
7. Що завжди приносив Климку дядько Кирило , коли приходив з роботи : 
а) якусь нову книжку; б) гостинець; в) іграшку. 
8. Барак, же жили Климко з дядьком Кирилом, можна було порівняти з: 
а) кораблем; б) заводом-велетнем; в) птахофермою. 
9. Як називали кочегара Славку: 
а) гармоністом; б) ентузіастом; в) великим спортсменом. 
10. Чого не було у скриньці дядька Кирила? 
а) Жмутка білої пухкої нитковини; б) великого кухля; в) мідної миски. 
11. У Климка були здібності до навчання, тільки «посередньо» мав з: 
а) арифметики; б) письма; в) природознавства. 
12. Коли дядько Кирило помер, Климко вирішив жити: 
а) самотньо; б) у тітки Моті; в) з сусідами. 

2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Чим, на ваш погляд, відрізняються між собою автобіографічні твори М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» і Г. Тютюнника «Климко»? Відпо¬відь узагальніть. 
2. Що мав на увазі Г. Тютюнник, зазначаючи про Климка таке: «Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без звонів». Власну думку обґрунтуйте. 
3. «...Босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голу-бою, а тепер стала сіра...» — так Г. Тютюнник описує зовнішність: 
а) дядька Кирила; б) кочегара Славку; в) Климка. 
Картка № 2 
1. Розкажіть про дитинство Климка. Чи можна було його вважати щасли-вим? Свої міркування вмотивуйте, наводячи переконливі приклади. 
2. Висловіть своє ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком, професійну діяльність, риси характеру. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору. 
3. Барак, де мешкали дядько Кирило і Климко, знаходився неподалік від: 
а) річки; б) залізничної станції; в) машинобудівного заводу. 
Картка № 3 
1. Дослідіть, яке значення має опис природи у творі. Які художні за¬соби при цьому використовує Г. Тютюнник. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади. 
2. Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила? Чи був у нього життєвий вибір? Свою думку доведіть. 
3. Помічника дядька Кирила звали: 
а) Олексійовичем; б) Петровичем; в) Кіндратовичем. 
VІ. Підсумок уроку 
Який епізод з цього розділу вас найбільше вразив і чим саме? 
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці 
VІІІ. Домашнє завдання 
Опрацювати зміст ІІ розділу повісті Г. Тютюнника «Климко», до¬слідити, як у творі зображено воєнне дитинство. 

Дидактичний матеріал 
Картка № 1 
1. Чим, на ваш погляд, відрізняються між собою автобіографічні твори М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» і Г. Тютюнника «Климко»? Відпо¬відь узагальніть. 
2. Що мав на увазі Г. Тютюнник, зазначаючи про Климка таке: «Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без звонів». Власну думку обґрунтуйте. 
3. «...Босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голу-бою, а тепер стала сіра...» — так Г. Тютюнник описує зовнішність: 
а) дядька Кирила; б) кочегара Славку; в) Климка. 
Картка № 2 
1. Розкажіть про дитинство Климка. Чи можна було його вважати щасли-вим? Свої міркування вмотивуйте, наводячи переконливі приклади. 
2. Висловіть своє ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком, професійну діяльність, риси характеру. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору. 
3. Барак, де мешкали дядько Кирило і Климко, знаходився неподалік від: 
а) річки; б) залізничної станції; в) машинобудівного заводу. 
Картка № 3 
1. Дослідіть, яке значення має опис природи у творі. Які художні за¬соби при цьому використовує Г. Тютюнник. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади. 
2. Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила? Чи був у нього життєвий вибір? Свою думку доведіть. 
3. Помічника дядька Кирила звали: 
а) Олексійовичем; б) Петровичем; в) Кіндратовичем. 

Урок № 2 
Тема уроку: Г. Тютюнник «Климко». Воєнне дитинство в повісті 
Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г. Тютюн¬ника «Климко», зосереджуючи увагу на ІІ розділі повісті; дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; розви¬вати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, ува¬гу, пам’ять, вміння грамотно висловлювати власну думку; навички аналізу епічного твору; формувати сві¬тогляд школярів; виховувати чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати. 
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. 
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал 
(тестові завдання) 
Хід уроку 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань 
Літературний диктант. 
1. Назвіть село, де народився Г.Тютюнник. (Шилівка) 
2. Скільки років було письменнику, коли заарештували батька? (6 років) 
3. Де жив Г.Тютюнник після ув'язнення батька? (на Донеччині) 
4. В якому році прийшла звістка про те, що батька письменника посмертно реабілітовано? (1957р.) 
5. Як звали брата Г.Тютюнника? (Григорій) 
6. Назвіть ім'я тітки, яка запропонувала жити Климку після того, як він 
залишився самотнім. (Мотя) 
7. В якому місті навчався письменник у ремісничому училищі? (Харків) 
8. Якою мовою писав свої перші твори Г.Тютюнник? (російською) 
9. Назвіть повісті, які ввійшли в автобіографічну трилогію. («Облога», 
«Климко», «Вогник далеко в степу») 
10. Назвіть місце, де жили Климко і дядько Кирило. (барак) 
11. Як називали Славку? (гармоністом) 
12. Якою премією був нагороджений автор за повість «Климко»? (імені 
Лесі України) 
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів 
ІV. Основний зміст уроку 
Ото щастя — написати таку книжку, 
щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, 
мацав недочитані сторінки і думав радо: 
ще є, ще й на завтра зостанеться. 
Г. Тютюнник 
1. Воєнне дитинство в повісті 
1.1. Розповідь учителя. 
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни. 
Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце проживання, їжу, одяг. 
Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть. 
Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за вер-статами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку. 
Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час. 
1.2. Бесіда за питаннями. 
- Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмоти¬вуйте. 
Чому він залишився самотнім. 
- У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни? 
- Що змусило хлопця вирушити у подорож? Чи була вона небезпечною? Чому? 
- Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить? 
- Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до жит-тя, зважаючи на складність і небезпечність того часу. 
- Чи розповідали вам ваші рідні про страшні часи війни? Що саме? 
- Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни. Який з творів вас найбільше схвилював? Чому? 
- Як українці вшановують пам’ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі? 
2. Опрацювання змісту II розділу повісті 
2.1. Переказ учнями найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповід¬ною аргументацією. 
Робота в групах 
1 група визначає тему твору. 
2 група визначає ідею твору. 
3 група визначає основну думку. 
2.2. Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста. 
2.3. Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, пра-цьовитості (на прикладі подорожі Климка). 
2.4. Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди. 
(Тему, ідею, основну думку учні записують у зошит) 
2.5. Композиція. 
Експозиція: знайомство з дідом Бочонком. 
Зав’язка: червиві сухарі, пошуки їжі. 
Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування. 
Розв’язка: хлопець побачив велике місто у долині. 
2.6. Сюжет. 
Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п’ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині. 
2.7. Бесіда з учнями за питаннями. 
1. Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів то-вариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...») 
2. Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характе-ризує Бочонка? 
3. Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб «...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспі¬ріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна з колодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...) 
3.Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...») 
4. Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!») 
5. Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто карто-пельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!») 
6. Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори. («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою») 
7. Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кири-лом? («...Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...») 
8. Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб’ячого бешкету разом з тоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив’язано ниткою») 
V. Закріплення опрацьованого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. Яких істот бачив хлопець під час подорожі? 
а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів. 
2. Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу: 
а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба; 
в) шматок сала і часник. 
3. Діда називали Бочонком, через його: 
а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти; 
в) манеру вимовляти слова і бубоніти. 
4. Яке лихо сталося з Климком під час подорожі? 
а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття. 
5. До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин у кількості: 
а) п’ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох. 
6. Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули: 
а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці; 
в) човни на узбережжі озера. 
7. Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечері побачив велике місто? 
а) в копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні. 
8. Коли Климко біг до школи, він частенько: 
а) купував солодощі; 
б) звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком; 
в) любив послухати гру і спів старого бандуриста. 
9. Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок? 
а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю; 
в) через їх неприємний смак. 
10. Якої пори року здійснював подорож хлопець? 
а) Восени; б) влітку; в) взимку. 
11. «Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність: 
а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка; 
в) торговця базару. 
12. Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики? 
а) Чорного; б) жовтого; в) білі. 
Міні – диспут 
Чи можна вважати допомогу діда Бочонка щирою? 
V. Підсумок уроку 
Чого вчить нас цей розділ повісті? 
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 
VІІ. Домашнє завдання 
Опрацювати зміст ІІІ розділу повісті; скласти план і підібрати питання до даного розділу. 

Літературний диктант. 
1. Назвіть село, де народився Г.Тютюнник. (Шилівка) 
2. Скільки років було письменнику, коли заарештували батька? (6 років) 
3. Де жив Г.Тютюнник після ув'язнення батька? (на Донеччині) 
4. В якому році прийшла звістка про те, що батька письменника посмертно реабілітовано? (1957р.) 
5. Як звали брата Г.Тютюнника? (Григорій) 
6. Назвіть ім'я тітки, яка запропонувала жити Климку після того, як він 
залишився самотнім. (Мотя) 
7. В якому місті навчався письменник у ремісничому училищі? (Харків) 
8. Якою мовою писав свої перші твори Г.Тютюнник? (російською) 
9. Назвіть повісті, які ввійшли в автобіографічну трилогію. («Облога», 
«Климко», «Вогник далеко в степу») 
10. Назвіть місце, де жили Климко і дядько Кирило. (барак) 
11. Як називали Славку? (гармоністом) 
12. Якою премією був нагороджений автор за повість «Климко»? (імені 
Лесі України) 

Урок №3 
Тема. Г. Тютюнник«Климко». Особисте життя автора і сюжет твору. 
Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читан¬ня твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння грамотно і послідовно висловлювати свої думки, почуття,спостереження; формувати світо¬гляд; виховувати чуйність,співчуття, людяність, інтерес до наслідків власної праці. 
Тип уроку: комбінований. 
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
Хід уроку 
І. Організаційний момент 
ІІ. Перевірка домашнього завдання 
Учні зачитують план, який склали до III розділу і самостійно підібрані 
питання до цього ж розділу. 
ІІІ. Актуалізація опорних знань 
Гейм «Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать ви¬ словлювання: 
1. «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті) 
2. «О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”...» (Дядьку Кирилу) 
3. «Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось». (Діду Бочонку) 
4. «Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!» (Климку) 
5. «Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!» (Діду Бочонку) 
6. «Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (Дядьку Кирилу) 
7. «То в мене... після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло» (Климку) 
8. «Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець». (Дядьку Кирилу) 
9. «- Я в'ю його! Таких треба вбить! – Він ухопив грудку породи, прищулив очі й замахнувся вдруге…» (Зульфату) 
10. «У нас є вугілля. ...Більш нічого в нас немає» (Діду Горєєву) 
11. «Спасибі. ...Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива...» (Наталі Миколаївні) 
12. «Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? ...Ви¬міняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». (Зульфату) 
2. Бесіда за питаннями 
1. Чи можна вважати повість Г. Тютюнника «Климко» автобіографічною? Відповідь обґрунтуйте. 
2. Чому головними героями твору Григір Михайлович обрав дітей? Як він ставиться до своїх героїв? 
3. З чим пов’язано те, що дитинство Г. Тютюнника, як і у його героїв твору, було складним, нещасливим. 
ІV. Оголошення теми, мети уроку.Мотивація навчальної діяльності школярів 
V. Основний зміст уроку 
1. Розповідь учителя. 
Повість «Климко» Г. Тютюнник вважав найдорожчою для себе. У цьому творі він втілив свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять років вирушити в далеку дорогу по сіль, щоб тільки допомогти близькій людині- своїй учитель¬ці і її дитині не померти з голоду. Скільки він натерпівся й намучився за свою дво¬тижневу дорогу. Скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було дуже небезпечно. Та хлопчик ішов не звертаючи ні на що. 
Повість «Климко» побудована на автобіографічному матеріалі. Цей твір можна назвати історико-психологічною хронікою пев¬ного періоду нашого життя — років фашистської окупації українського народу. 
1.1. Бесіда та обговорення питань. 
- Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасли¬вим? Відповідь вмотивуйте. 
- Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника «Климко»? 
- Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник? 
- Як, на ваш погляд, Климко — це реальний чи вигаданий герой? Вмо-тивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті. 
- Чому автобіографічність твору «Климко» не означає абсолютне відтво-рення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті. 
- Доведіть, що в основі твору «Климко» — враження малого Григора від того пам’ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни. 
- Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті «Климко» і його героя? В чому це виявилося? 
- З якою метою Г. Тютюнник написав повість «Климко»? 
2. Опрацювання ІІІ розділу повісті 
2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епі-зодів з розділу повісті з відповідною аргументацією. 
2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні. 
2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, до-броти, чемності, бажання робити добро. 
2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допо-могу в скрутний час — це свідчить про щирість, взаєморозуміння, ду-шевну красу в людських стосунках. 
(Учні записують у зошит тему, ідею та основну думку). 
2.5. Композиція. 

Робота в групах. 
1 група. Визначає експозицію розділу. 
2 група. Визначає зав'язку розділу. 
3 група. Визначає кульмінацію розділу. 
4 група. Визначає розв'язку. 
Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці. 
Зав’язка: зустріч Климка і Зульфата. 
Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям. 
Розв’язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль. 
2.6. Експрес опитування. Незакінчене речення. 
1. Климко біля куреня повечеряв… (пізньою зав'яззю кавунчат) 
2. Зульфат Гарєєв… (товариш Климка) 
3. Климко вирішив змінити своє місце проживання і оселитися у … (ваго- 
вій на сортувальній) 
4. Найціннішим продуктом в голодні часи була… (сіль) 
5. Зульфат і Климко зустріли вчительку на… (базарі) 
6. Наталя Миколаївна хотіла продати… (трояндову сукню) 
7. Дідусь Гарєєв до помешкання хлопців приніс… (торбинку сухарів) 
8. Зульфат позбавив житло Климка від пацюків, накидавши у нори… (ву- 
гільний жар) 
9. Климко пішов у … (Слов'янськ) по… (сіль) 
10. Італійці цілий день ганялися по висілку за… (курми) 
11. Хлопці запросили до себе жити… (вчительку) 
12. Вчителька на руках тримала … (маленьку дитину) 
VІ. Закріплення вивченого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. Чим посмакував Климко, коли потрапив до куреня: 
а) яблуками; б) кавунами; в) грушами. 
2. Що сталося з бараком, в якому жив Климко з дядьком Кирилом? 
а) захопили німці; б) згорів; 
в) підлягав негайному капітальному ремонту. 
3. Зульфат Гарєєв — онук дідуся з: 
а) перукарні; б) хлібопекарні; в) кав’ярні. 
4. Через що Климкові перші дні у ваговій жилося несприятливо: 
а) відсутність харчів; б) обмеженість в освітленні; 
в) наявність великої кількості пацюків. 
5. У товаристві Климко завжди був: 
а) енергійний і веселий; б) небалакучий; в) байдужий до оточуючих. 
6. Коли шахту затопили водою, то коней, які в ній працювали: 
а) віддали циганам; б) забрали на війну; 
в) продали заможним селянам. 
7. Після короткого бою на станцію зі степу прийшли і почали грабувати населення: 
а) італійці; б) німці; в) угорці. 
8. Кого зустріли на базарі Климко і Зульфат ? 
а) діда Бочонка; б) вчительку Наталю Миколаївну; в) голодних німців. 
9. Найціннішим продуктом у голодні роки війни була: 
а) сіль; б) картопля; в) капуста і морква. 
10. Вчителька була рада і вдячна Климку і Зульфату, які: 
а) подарували їй трояндову сукню; б) запросили її жити разом з ними; 
в) намагалися заспокоїти жінку. 
11. Дід Зульфат наказав сходити до Файзуліних і принести дитині вчительки: 
а) пелюшок; б) ліків; в) молока. 
12. Доньку вчительки звали: 
а) Оля; б) Олена; в) Ніна. 
2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть. 
2. Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте. 
3. Зульфат у італійців на їжу виміняв: 
а) пістолет; б) декілька куль; в) кинджал. 
Картка № 2 
1. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх ми-лосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте. 
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору. 
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «...не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»? 
а) Епітет; б) порівняння; в) метафору. 
Картка № 3 
1. Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору. 
2. Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселен-ня можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповіда¬ючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору. 
3. В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато: 
а) соломи; б) різноманітного ганчір’я; в) лісових горіхів. 
VІІ. Підсумок уроку 
Чи змогли б ви, вчинити так, як вчинили Климко і Зульфат, забравши до себе вчительку. 
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 
ІХ. Домашнє завдання 
Опрацювати зміст ІV,V,VI розділів повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем: «Поспішайте робити добро»; 
«Моя турбота про рідних і друзів»; 
«Не будь байдужим до горя інших». 

Роздатковий матеріал до 3 уроку 
Картка № 1 
1. Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть. 
2. Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте. 
3. Зульфат у італійців на їжу виміняв: 
а) пістолет; б) декілька куль; в) кинджал. 
Картка № 2 
1. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх ми-лосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте. 
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору. 
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «...не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»? 
а) Епітет; б) порівняння; в) метафору. 
Картка № 3 
1. Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору. 
2. Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселен-ня можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповіда¬ючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору. 
3. В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато: 
а) соломи; б) різноманітного ганчір’я; в) лісових горіхів.

      Тема. Узагальнення та систематизація знань з теми

«Відокремлені члени речення»

      Мета: узагальнити й систематизувати вивчене; вчити учнів знаходити відокремлені члени речення, обґрунтовуючи свій вибір, доводити власну точку зору; закріпити навички визначення членів речення, зокрема синтаксичного розбору речень з відокремленими членами; сприяти зацікавленню учнів виучуваним матеріалом;

розвивати вміння виразно читати речення з відокремленими членами, а також творчі нахили, пам'ять, уважність, спостережливість, здібність до самовираження, самомоніторингу, самопрезентації;

виховувати любов і повагу до рідного слова, літератури Поліського краю, загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого.

Обладнання: ТЗН, картки для індивідуальної роботи.

 

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

Відгадайте загадку:

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а навчає.

                       (Книга)

Сторінка перша

Вступне слово вчителя

Книга – найцінніший здобуток людського розуму, скарбниця знань. Часто, сповнена мудрості, розкриває свої обійми для нас саме книга. Коли читаєш її, в уяві постають дивовижні образи, створені митцями слова.

«Книги – морська глибина,

 Хто в них пірне аж до дна,

   Той, хоч і труду мав досить,

                                        Дивнії перли виносить».

А чому сьогодні нам не спробувати, хоча б на 40 хвилин, стати митцями і не створити своєї книги? Адже кожен із нас творець! Але щоб кожний справді відчув свої сили, можливості, то давайте покличемо на допомогу психологію і проведемо аутотренінг.

Я школяр.

Я особистість творча.

Я міркую, замислююся.

Я хочу знати.

Я можу творити.

Я хочу зробити свій проект.

Вступ до нашої книги буде незвичайний, як і урок сьогодні… Урок у вигляді книжки… Отже, рушаємо…

Подивіться на назву і спробуйте продумати зміст книги, а також сформулювати мету сьогоднішнього уроку.

ІI. Повідомлення теми та мети уроку

Поповнюючи вивчене про відокремлені члени речення, ми маємо відшукати відповідь на таке запитання:

Яка роль відокремлених членів речення у мовленні?

Сторінка друга

Зміст «книги»                           Маршрутний лист

1.  Знати!

2.  Пам’ятати!                              Відокремлення

3.  Принцип

4.  Потрібно:                                Власний «продукт»

Що можемо?

Що цікаво?                                 Захист = «правильно»

Як зробити?

                                                 Власна книга!

Знати	1.  Відокремлення: , () – =
	2.  Уточнення: зміст + інтонація

Пам’ятати	1.  Творчість в усьому!
	2.  Сила в єдності!
	3.  Творчість + знання = «продукт власної творчості»

Принцип: Дорога під силу тому, хто є! (Народна мудрість)

ІІI. Мотивація навчальної діяльності

Сторінка третя

Звернемо увагу на таблицю «Потрібно»:

Все (що можемо)	Рідне слово	Самому й разом
	Власне «Я»	з колективом
	(що знаємо)	(що зробити)

Що можемо? – все. (Ми стільки можемо, скільки знаємо)

Чи все ми знаємо про відокремлені та відокремлені уточнюючі члени речення?

Мозковий штурм

1.  Що називаємо відокремленими членами речення? Чому?

2.  Який зміст вкладаємо в поняття «відокремлені уточнюючі члени речення»?

3.  Обґрунтуйте випадки відокремлення додатків, означень, обставин.

4.  Проілюструйте прикладами наведені правила.

ІV. Виконання вправ

Сторінка четверта

Пунктуаційна хвилинка

Прочитали вступ. Розглянули зміст і перші сторінки, що змусили вас замислитися над тим, чи все ви пам’ятаєте про відокремлені та відокремлені уточнюючі члени речення. Настав час перегорнути ще одну сторінку. Що ж на ній? Чудові поезії митців рідного слова! Але що сталося? Коректор не помітив! Відсутні розділові знаки!!! Давайте «рятувати» тексти письменників, розставляючи розділові знаки та обґрунтовуючи їх

1)  Отак порою весняною

Щаслива квітка польова

Впаде притоптана ногою

А потім – знову ожива.

2)  В тім бойовищі важкім та упертім

Там на чужім перехресті доріг

З буйним гіллям при канаві простертим

Може б, тебе й запримітить не зміг.

3)  А він маленький знай співає,

Віншує ниву повсякчас.

Любить так поле неокрає

Він міг навчитись тільки в нас!

Словникова робота:

Що означає слово віншує?

4)  Йдучи у завтра подумки я часто

Вертаю у рожевий ясен-світ.

Отут колись у лободу лапасту

Скотилося моє дитинство з віт.

Чому без розділових знаків отут колись?

5)  Отут не вдома у розкутім світі

Здаються зайві няні й сторожі.

І вередують, капризують діти,

І мами їм заледве не чужі.

6)  Вирісши на хлібі і любові

В синах співочим словом зацвісти.

7)  Пронесе ніч за роком рік

Крім днів щасливих…

Сторінка п’ята

Досліди

Втомилися читати? У такому разі є пропозиція: обрати прямо з тексту відокремлені та відокремлені уточнюючі члени речення.

1)  Спасибі, світ, що серце дав мені

Без жодних патологій у любові,

Що можу я, не криючись, дзвеніть

І вільно виливатися у слові.

2)  Навіщо марно підставляла плечі

Під тягарем людської порожнечі,

Ламаючи нерозуміння брилу,

Надією кровила і кровила.

3)  Чому ти не погодилась на втечу,

Довірившись блаженним і малечі?

4)  Набувши осінню волю,

Віддавши талан за так,

Не зрадивши жоден колір,

Живе у мені дивак.

5)  І уголос я не перебільшу,

Що в мені незаймано цвіте

Синій сад у надвечірній тиші,

Заховавши листя золоте.

6)  Нас вже притягнула до себе спекотна орбіта.

Мов куля земна, зеленіє боків повнота.

Моя дітвора, ухопивши по скибочці літа,

Цілує кавун у рожево-солодкі вуста.

7)  Лишивши на запиленім шляху

Утому й пил вселенського прогресу,

Творять підошви музику суху –

Симфонію для сходинок з оркестром.

8)  Ти вийшла на вільний осонцевий шлях,

Віками омріяний в темній неволі.

Тож хай майорить яснолиций твій стяг,

Народжений з віри, любові і болю.

Сторінка шоста

Мить творчості

Хіба коли-небудь письменники можуть здогадатись: як інтерпретують сучасники їх тексти? Ні, звичайно. Пропоную взяти трохи творчості та побільше знань про відокремлення до наступної сторінки.

Завдання: до речень увести відокремлення та уточнення – додатки, означення, обставини.

Ген килим летить над полем.

Мріють сади.

Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що немає імені їй.

Рівно дихає степ.

Тут ллються пахощі чудові, шелестять казки осоки, роси сиплються вночі.

Синтаксичний розбір речень

Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.

Рівно, на повні груди, дихає степ.

Поетична хвилинка

Діти читають вірші, вивчені у 8 класі.

Сторінка сьома

Найцікавіша. Чим? Ми багато можемо, бо багато знаємо. Нам цікаво знати рідне слово й про рідне слово. Ми творчі учні митців Полісся. Доведемо це!

(За фотографіями скласти твір-мініатюру, використовуючи відокремлені члени речення. Звучить музика).

V. Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал.

Диференційоване завдання:

4-6 б.    вправа з підручника

7-9 б.    написати лінгвістичну казку про відокремлення

10-12 б.    створити проект власної збірки

Самопрезентація

Діти презентують свої наробки.

Сторінка восьма

VІ. Підсумкова бесіда. Оцінювання

-       Проаналізуйте «прочитані» сторінки уроку. Що було для вас цікавим? Які сторінки ви додали б? Чи буде корисним вивчений матеріал?

-       Що дасть закріплений матеріал?

-       Які конкретні знання та вміння здобули?

-       Що цікавого ви візьмете з уроку до своєї книги?

-       Яка роль відокремлених членів речення в мовленні?

Рефлексійна анкета

На уроці я:

-       Дізнався…

-       Повторив…

-       Навчився…

-       Зрозумів…

-       Зробив успіхи в…

-       Навчив інших…

-       Труднощі я відчув…

-       Я не вмів, а тепер…

-       Я змінив погляд…

-       Мене захопило…

-       Творити на уроці…

-       Бажаю продовжити…

Утворіть сенкан до теми «Відокремлені члени речення»

Відокремлення

Відокремлені, уточнюючі

Відокремлюють, інтонують, пояснюють

Доповнюють основний зміст

Виділення

Тема: Прикметник: загальне значення,            морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному й писемному мовленні; виховувати любов до рідної природи, уміння бачити її неповторність та красу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручник «Українська мова»  6 клас О. П. Глазова, картки, мультимедійний центр, комп’ютер

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (слайд)

·        Перш ніж ми розпочнемо роботу на уроці, налаштуємо емоційний настрій так, щоб праця на уроці кожного з вас була цікавою, творчою ефективною. Тож подаруйте посмішку собі, один одному, мені. Я дарую посмішку і вам. Радість допоможе у роботі нам. Будьте уважними й активними протягом уроку.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку (слайд)

·        На сьогоднішньому уроці кожен з вас повинен досягти таких результатів з теми:

Знати: що таке прикметник, яке його лексичне значення, які морфологічні ознаки.

Уміти: знаходити прикметники в реченні,визначати їх морфологічні ознаки, правильно й доцільно вживати прикметники в усному та писемному мовленні, визначати їх синтаксичну роль у реченні.

Цінувати: красу та неповторність рідної природи, охороняти її.

IV. Сприймання учнями нового матеріалу

1. Спостереження й аналіз мовних явищ під керівництвом учителя (картки)

·        Завдання, яке ви зараз виконаєте, допоможе сформулювати визначення прикметника як частини мови .

Ø Групова робота

І група

Розподільний диктант

Запишіть слова у дві колонки: у ліву – прикметники, у праву – решту слів. Поясніть свій вибір.

Десятий,добрий,далеко,давній,тітчин,ласкавий,високо,щирий,хтозна-який.

ІІ група

Лінгвістичне спостереження

Доберіть до слів спільнокореневі прикметники. Яка між цими словами різниця?

Весна –

Дерево –

Бабуся –

Птах –

Золото –

ІІІ група

Гра «Четверте зайве»

Підкресліть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір

Юнга, юнак, юність, юнацький.

Веселий, веселішати, весільний,веселковий.

Дідусь, дідусева, батьків, материна.

Словникова робота

Юнга – підліток на судні, що навчається морської справи й готується стати матросом.

·        Сформулюйте визначення прикметника як частини мови.

2. Робота з підручником с. 143

·        Прикметник змінюється за родами числами відмінками. Як визначити рід, число, відмінок прикметника? Виконання наступного завдання дасть відповідь на це питання.

Ø Вибірковий диктант (слайд)

·        Випишіть словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначте рід, число, відмінок прикметників.

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули,

Замовкло поле стоголосе,

В обіймах вечірньої зорі.

Робота з підручником с. 143

V. Усвідомлення нових знань у процесі виконання різних видів вправ

1. Коментоване письмо

Запишіть речення,поясніть розділові знаки. Визначте рід, число, відмінок прикметників. Останнє речення розберіть синтаксично.

Калина є символом рідної землі, батьківської хати. ЇЇ вишивали на українських рушниках, сорочках, скатертинах. Пишалася червона калина біля хат, колодязів, ставків.

·        У реченні прикметник є найчастіше означенням, рідше – присудком.

2. Групова робота (картки)

І група

«Музей помилок»

·        Учні – музейні працівники. До них потрапляють реліквії (річ, яку шанують і зберігають як пам'ять про минуле), але час наклав свій відбиток: нечітко або неправильно написані слова, відсутні розділові знаки. Завдання – записати правильно, пояснити помилки. Визначити синтаксичну роль прикметників.

Про тиху скромну вирбу народ склав багато пісень. З її кори виготовляють цілющі ліки. Вирбова деревина здавна використовуєтся для виготовлення музичних інструментів кобз бандур.

ІІ група

Дослідження – реконструювання

Замість крапок уставте дібрані з довідки й поставлені в потрібній формі прикметники. Визначте рід, число й відмінок прикметників.

Любисток - … рослина. … листя, … запах зробили цю рослину улюбленою в народі. Раніше в … селі не було подвір’я де б не ріс любисток.

Довідка: духмяний,трав янистий,український.

ІІІ група

Вправа 324.

3. Творча робота (слайд)

Напишіть невеликий твір на тему «Улюблене деревце», використовуючи подані словосполучення. Визначте рід, число, відмінок прикметників.

Опорні слова: молоденькі листочки, білокора береза, чорні латочки, струнка красуня, у білому бальному платті.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання. (слайд)

Вправа «Незакінчене речення»

- Найбільші труднощі у мене були …

- Я зрозуміла …

- Тепер я вмію …

VII. Домашнє завдання (слайд)

 Вивчити матеріал підручника с. 143.

 Виконати вправу 323.

ПЛАН – КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ

Тема. Образ Наталки – яскравий тип українського національного характеру

     Мета : дати характеристику головній героїні п’єси, вивчити риси українського національного характеру, дослідити стосунки з іншими героями, визначити психологічні особливості Наталки, і відмітити як втілюється образ у інших видах мистецтва; розвивати аналітичні вміння та навички, виховувати доброту та милосердя, повагу до народу та його традицій

Епіграф : Красива я була, правда?

                 Схожа на свою матір.

                 Смілива я була, правда?

                Схожа на свого батька.

                Співуча я була, правда?

                Схожа на свій народ.

І. Образ Наталки та її стосунки з людьми.

ІІ. Визначення типу темпераменту дівчини.

ІІІ. Втілення образу в інших видах мистецтва.

     Класна кімната оздоблена виробами учнів ( рушники, серветки, картини)

       Шановні діти! Сьогодні під час уроку ми повинні дослідити образ головної героїні п’єси, і з’ясувати наскільки Наталка є втіленням людини з високим духовним рівнем, і що саме вона є яскравим представником українського жіноцтва.

    У нашому класі працює три групи, кожна з яких виконувала своє власне домашнє завдання, спираючись на ключові запитання.

    Перша група – літературознавці досліджували образ та стосунки з людьми.

    Друга – психологи визначали тип темпераменту дівчини.

    Третя – це мистецтвознавці , які з’ясовували втілення образу в інших видах мистецтва.

Розпочинаємо нашу роботу і надаємо слово літературознавцям.

Орієнтовні відповіді учнів

1.Створений талантом Котляревського образ дівчини з Полтави став ідеалом української жінки. Ось уже два століття Наталка не старіє, а живе й полонить серця мільйонів людей своєю внутрішньою красою, доброю вдачею, людяною поведінкою, душевним благородством, моральною чистотою, чесністю.

   Наталка – чесна роботяща і здібна селянська дівчина. В складних ситуаціях вона, виявляючи розум і винахідливість зберігає почуття людської гідності, прагне утвердити особисту незалежність. Зберігає глибоку любов до Петра як найбільшу морально - етичну цінність. Її життєва мудрість ґрунтується на мудрості народній, не випадково в п’єсі з її вуст часто звучать прислів’я. Наприклад : « …все багатство єсть моє добре ім’я».

1.     Не багата я і проста, но чесного роду

      Не стижуся шити, прясти і носити воду…

  Ця народна цінність і її особиста. Вона відкидає матеріальні розрахунки в упорядкуванні особистого життя. Шлюб із нерівнею, на її думку, не може принести щастя – більш заможний чоловік « буде дивитися на неї з презирством і обходитися з нею з неповагою, у пана така жінка буде гірш наймички, буде кріпачкою». Це вона доводить і в розмові з возним : «  Знайся кінь з конем, а віл з волом». Адже вона не хоче  багатства без любові:              « …моє все багатство єсть моє добре ім.’я».

      Бідність і багатство – єсть то Божа воля,

      З милим їх ділити – єсть щаслива доля.

3.Єдине, що може змусити Наталку піти на шлюб без кохання – турбота за долю матері. Саме бідність і злидні, а найбільш материні сльози змушують відмовитися від коханого. Дівчина не може бути щасливою, коли мати вбита горем.

   « Мамо, мамо, все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможеть осушить твої сльози, то я найщасливіша буду на світі»,- каже вона, хоч для неї страшно й подумати про життя з нелюбом. Отже, повага до батьків у наших предків була написаним непорушним законом для дітей.

4. Але здатність Наталки наполягати на своєму проявляється тоді, коли повертається Петро. Вона вже готова відкинути сі звичаї та виступити проти волі старших. « Коли мій Петро вернувсь, то я не ваша, добродію», - заявляє дівчина й твердо стоїть на своєму. Незламна воля і сильний характер дозволяють їй перемогти в боротьбі за своє щастя.

 Дякуємо. Надаємо слово психологам.

1.Беручи до уваги  свої знання з психології, я можу розказати про чотири типи темпераменту.

   Перший – це сангвінічний тип, який притаманний людям, які мають імпульси до насолоди. Ці люди легко займаються як вогонь і відразу тухнуть. Вони мають непостійні звички, дуже довірливі та швидко розпочинають декілька робіт, які, звичайно, не мають успіху.

   Холеричний характер характеризується пристрастю, має велику силу діяльності, енергію та настирливість. Холерики горді, самозакохані, коли їхня душа наповнена пристрастю.

    Флегматичний характер притаманний людям повільним, які без будь-яких зусиль зберігають холоднокровність. Щоб вирішити нове питання, вони його чітко обдумують. Такі люди не скаржаться, не нервують, з терпінням терплять страждання.

    Меланхолічний тип – це люди, схильні до тривоги та суму. Вони всюди бачать непорозуміння, мають недовіру до самих себе.

2.Спираючись на наші  типи характерів, можна сказати, що Наталка була дівчиною холеричного типу, який поєднується з флегматичним.

 Згадуючи її працю, яка завжди поєднувалася з піснями, можна сказати, що це людина з великою енергією своєї думки і яка настирливо чекала своєї долі. Навіть, у розмовах з возним Наталка вела себе стримано, ховаючи свій внутрішній біль, відповідала влучними дотепними прислів’ями. Тільки страждання матері – Терпилихи наштовхують її на одруження з нелюбом. І саме цей випадок підкреслює внутрішні страждання дівчини, яка кохає і з нетерпінням чекає свого майбутнього.

3.У розмові з матір’ю, коли героїня відстоює своє кохання, вона досить настирлива та самозакохана в своєму почутті. Але саме ці риси допомогли відстояти своє щастя, які розтопили крижане серце багача, який відступився  дав шлях справжньому коханню.

   Наталка – це дівчина , яка мала свій власний шлях у житті та чітко йшла до своєї мети, проявляючи велику енергію та настирливість. Саме вона заслуговує на справжнє кохання, адже всі страждання та муки вона переносила сама, і кожен свій майбутній крок чітко обдумувала. Саме ці риси і характеризують холерика з елементами флегматика.

 Перед вашою групою стояло ще одне завдання : назвати відомих людей певного типу темпераменту.

4.Холерик – О.Пушкін, Петро Перший,Суворов, Мендєлєєв.

  Флегматик – М.Кутузов, Л.Толстой, І.Крилов.

  Сангвінік – Л.Кравчук, А.Пугачова, Ф.Енгельс, П.Бомарше.

  Меланхолік – М.Гоголь,І.Ньютон.

   Робота з таблицею « Типи темпераменту»

Слово вчителя. Підсумовуючи ваші виступи, хочу зауважити, що Наталка має ще одну психологічну особливість, а саме те, що вона належить до людей – екстравертів, які спрямовують свою життєву енергію на оточуючий світ, мають гармонійні зв’язки з ним, вони завжди оптимісти і ніколи не впадають у відчай. Саме тому проста селянська дівчина домоглася свого: стала щасливою людиною.

 А зараз надаємо слово групі мистецтвознавців, які донесуть до нас свої відомості.

1.Котляревський дав українській літературі народні,насичені гумором, твори. І саме п’єса « Наталка Полтавка» дістала цілком заслужену назву народної опери, а її сценічне життя розпочалося ще задовго до публікації. Нова література, що виникла з ідеї Просвітництва, проголошувала принцип зближення мистецтва і літератури з життям. Та не лише зміст п’єси є народним, а й форма подання сюжету, в якому велику роль відіграють пісні. Деякі з них мають фольклорне походження. Це – « Гомін, гомін по діброві»,

« Та йшов козак з Дону», « Ой під вишнею, під черешнею». Решта була складена самим Котляревським із стилізацією під фольклор настільки вдалою, що ці пісні переплелися з народними й самі стали такими: « Віють вітри, віють буйні», « Сонце низенько». До речі, музику до твору написав один із відомих українських композиторів – Микола Лисенко, що дуже добре відчував найтонші нюанси народної музики.

2.Однак головною художньою особливістю є введення в твір пісень, що стало справжнім новаторством, виявилося використання пісні не як музичного оформлення, а як головного засобу розкриття характеру персонажа. Перші пісні стали музичним епіграфом до образів твору. Пісня розкриває душевний стан героїні ще до початку монологу та підкреслює народність самого образу селянської дівчини.

3.Образні та нескладні за формою пісні були глибокими за змістом, у них протягом століть накопичувалася життєва мудрість простих людей. В цьому значення п’єса схожа на народну пісню. Мабуть, це – одна з причин чому твір і досі посідає почесне місце  репертуарах багатьох театрів.

   Історичне значення п’єси в тому, що вона започаткувала нову українську драматургію, і повела її шляхом народності до вершин світової драматургії. Першу ластівку високо оцінили вітчизняні та зарубіжні режисери, драматурги. Угорський композитор Ференц Ліст так полюбив пісню « Віють вітри», що надіслав до неї нову інструментовку.

4.Образи народ відбив у різних видах своєї творчості:різьбі, кераміці, вишивці. Саме з цього пішли порівняльні звороти, прислів’я, приказки: « Щаслива, як Наталка», « Все Петра жде». Сюжет твору став відомою оперою, над музичним оформлення якої працював М.Лисенко,О.Маркевич, А.Барсицький. Варто згадати Садовського,Кропивницького. Особливо почесним є список славетних виконавиць ролі Наталки : М.Заньковецька, Л.Ліницька, М. Садовська і багато інших чудових співачок та драматичних актрис

 Робота з таблицею « Термінологічний словник»

      Слухаючи вас, я почула багато інформації про вишивку. Як же вона виникла?

5.Вишивка – найдавніший і найбільш відомий вид декоративно – прикладного мистецтва. Вона виникла давно і передавалася від покоління до покоління. Відомо, що княгиня Анна, сестра Володимира Мономаха, в 11 столітті започаткувала навчання  вишивки в монастирських школах. Нині вишивка виготовляється по всій території України в домашніх умовах. Основна функція – оздоблення одягу та тканини, обладнання будинків.

    Сьогодні в нас багато виробів, одним з яких є картина Наталки, яка втілює всю красу жіноцтва України.

 

 

Дати відповіді на запитання:

1.Що таке пісня?

2.Що таке драматичний твір?

3.Якою повинна бути « сучасна» Наталка?

4.Які пісні використовуються в п’єсі? Назвати їх.

 Слово вчителя.  Від себе я можу сказати, що Іван Котляревський втілив у своєму творі народний ідеал дівчини.  Народна мудрість каже: « Скажи, хто твій друг, я скажу, хто ти», перефразувавши її я можу сказати: « Розкажи мені про своє походження, коріння, і я скажу, хто ти». І, справді, Наталка не стала б такою, якою її побачив автор, якби не родинне виховання т багатовікові традиції. Саме тому епіграфом до уроку є слова Ліни Костенко. Минали десятиліття, зміни державного устрою надавали нових рис

суспільству, але образ жінки залишився без змін, адже саме загальнолюдські ідеали вічні в будь – яку епоху.

    Доповнення висновками дітей.

    Домашнє завдання.  Розкрити образ « сучасної» Наталки ( підготувати    твір- роздум)

Завдання для групи « Літературознавці»

Охарактеризувати образ Наталки та її стосунки з людьми:

-         ставлення дівчини до матері;

-         відносини з Петром;

-         поведінка Наталки з возним;

-         походження та виховання дівчини.

Завдання для групи «Психологи»

Визначити тип характеру Наталки:

-          темперамент;

-         відношення до людей;

-         відношення до навколишнього світу.

Завдання для групи « Мистецтвознавці»

Дослідити втілення образу Наталки Полтавки в різних видах мистецтва:

-         у музиці;

-         у театрі;

-         у вишивці.

Типи темпераменту

Холерик	Сангвінік	Флегматик	Меланхолік
Непосидючий Нестриманий Наполегливий Неврівноважений	Веселий  Енергійний Товариський Оптиміст	Холоднокровний Розсудливий Пунктуальний Інертний	Сором’язливий Неконтактний Чутливий Образливий

Екстраверт

Інтроверт

 

Орієнтований на навколишній світ	Зосереджений на власному внутрішньому середовищі
Відкритий у емоційних проявах	Схильний до роздумів та самоаналізу
Безпосередній

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

     Драматургія – драма в широкому значенні слова, а також сукупність драматичних творів якогось письменника, народу, цілої історичної епохи.

    Драма – в широкому значенні слова – це один з основних родів художньої літератури, який відрізняється від епосу і лірики тим, що явища життя і характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови дійових осіб, має призначення для сценічного втілення.

    Сценічність драматичного твору – придатність п’єси для театральної вистави.

    Опера – жанр вокального музично- драматичного мистецтва.

    Арія розкриває духовну думку героя та його почуття.

    Романс часто замінює в опері арію. Має схожість із піснею.

    Аріозо – особлива вокальна форма, як проміжна східця між мелодією і речитативом. В  опері втілюється як сольний номер, і як повільна частина арії.

  Тема.  І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

  Мета. Розкрити ідейно-художнє значення твору, його естетичну цінність, розвивати літературознавчу компетентність, уміння характеризувати персонажі, порівнювати їх, з’ясовувати авторську позицію; поглиблювати знання з теорії літератури: уміння виділяти засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль; виховувати інтерес до народного побуту і моралі, прагнення до самовдосконалення.

  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  Методи і прийоми роботи: графічний організатор уроку «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», словникова робота, спрямоване читання, складання ментальних карт, читання з маркуванням, М – схема, евристична бесіда, обмін проблемами, павутинка дискусії, складання сенкану.

  Обладнання: текст твору, підручник  української літератури для 10 класу (за загальною редакцією Г.В. Семенюка), мультимедійна презентація.

                                                          

                                                ...з огляду на високоартистичне змалювання               

                                                селянського життя і добру композицію  

                                                повість «Кайдашева сім'я» належить

                                                до найкращих оздоб українського письменства.

                                                                                                             І.Я. Франко

                                             Перебіг уроку

       І. Фаза актуалізації (передбачення)

   Учитель. «Кайдашева сім’я» чи не найпопулярніший твір І. Нечуя-Левицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й перейматися долею персонажів. Адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми; почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих, роботящих людях.

Характери персонажів у «Кайдашевій сім’ї», як правило, статичні. Письменник робить акцент на домінантах, виокремлюючи одну-дві риси в їхніх вдачах. В Омелька Кайдаша — богобоязливість і чарколюбство. У Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Чи не найбільших змін зазнає характер Мелашки: у ній — спочатку ліричній, ніжній дівчині — теж поселяється «біс» чвар.

       На цьому уроці (другий урок з теми) ми спробуємо зрозуміти, чому українська ментальність та гуманістичні традиції народного побуту і моралі не рятують родини персонажів твору.

       ІІ. Фаза активізації (виклик)

Пригадаймо, що ми вже знаємо про повість «Кайдашева сім’я».

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
«Кайдашева сім’я – реалістична повість, ідейний зміст повісті,  вічна проблема батьків і дітей

 

      ІІІ. Фаза     побудови знань (конструювання)

Про що ви хочете дізнатися на уроці? (Учні висловлюють свої думки).

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
	Як персонажі повісті демонструють українсь- ку ментальність, як під впливом життєвих обставин змінюються традиції побуту і моралі в родині Кайдашів, дізнатися більше про комічне.

  1. Словникова робота

Закінчити речення

Повість – це...

Реалізм – це...

Гумор– це...

Сатира– це...

(Учні шукать відповідь у підручнику, дають визначення та записують його в зошити) 

  2.  Повідомлення учня про становище  українського селянства в другій половині 60-х років ХІХ століття (випереджувальне завдання).

(Учні занотовують основні моменти доповіді).   

Робота з епіграфом

-         Чи згодні ви із словами І.Я. Франка про повість «Кайдашева сім’я» ?

   3.Спрямоване читання

Учні читають епізод зустрічі Лавріна і Мелашки

  Бесіда

- Якою перед Лавріном постала Мелашка?

- Які риси українського національного характеру відобразив автор?

- Яку роль відіграє пейзаж у цьому епізоді, чи можна його назвати психологічним?

   4.Складання ментальних карт персонажів твору

Клас поділяється на 5 груп, кожна   отримує завдання скласти ментальну карту одного з персонажів ( 1- Омелька Кайдаша, 2- Марусі Кайдашихи, 3- Карпа Кайдашенка, 4- Мотрі, 5- Лавріна Кайдашенка, Мелашки).

Результати роботи груп . Учні коментують карти та ставлять питання до класу.

  Омелько Кайдаш

Подивіться на його зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що він має руки золоті, працює стельмахом,   вози виробляє людям. Увесь вік трудився, а поваги від синів і невісток не має. І до церкви ходить, і поститься  щоп’ятниці. Ну не без того, що чарку яку вип’є, так хто ж у Семигорах не п’є?

Питання до класу:

— Чи правда все те, про що йдеться в нашій карті?

— Чи міг би він змінити ситуацію в сім’ї як її голова?

— Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, у селі?

  Маруся Кайдашиха.

Їй довелося довго попрацювати в панів, тому добре знає, що й до чого. Поважають її вони, а от вдома — не дуже, особливо невістки. Хіба ж вона сама не була невісткою, не знає, як треба коритися, працювати тяжко, учитися всьому? А вони? Хочуть, щоб вона нарівні з ними працювала на старості. Та й самі все роблять, не питаючи в неї, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й огризаються!

  Питання до класу:

— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче?

—   Чи бачите ви в ній позитивні риси? Назвіть їх.

— Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка?

   Карпо Кайдашенко.

Хотів, щоб жінка була «з перцем». А, видно, трохи переперчив. Мотря часто якісь сварки затіває з матір’ю, не перетерпить, як молодша. Спокою нема. Але в нього не розгуляєшся! Як треба, то і її заставить, як усіх, от хоч би горб той клятий розкопувати. Недаремно ж його десяцьким обрали!

  Питання до класу:

— Що в характері Карпа є, на ваш погляд, позитивним, а що викликає осуд?

— Як Карпо ставиться до своєї дружини?

—   А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?

   Мотря.

Хотіла свекрушище нею покомандувати, так не вийшло. Не на ту напала! То роботу на неї всю звалила, то полотно краще собі , а Мотря ж ще більше од неї напряла. По сусідках судить, який у неї посаг малий, та як вона спить, як кобила, до обіду. Й Мелашку, оту бідну задрипанку, проти Мотрі налаштувала. Ну вона їй і показала! Хай тепер без ока походить!

  Питання до класу:

— Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, шанобливу невістку?

— Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї ставленні з боку свекрухи?

  Лаврін.

У нього є  люба жіночка Мелашка. «Мила моя, серденько! Згадай, як ми любилися за пасікою! Як гарно милувалися квітучим садом, зеленими луками,

сонечком ясним! Щось із нами робиться не те».

  Мелашка цілий день крутиться  по господарству, мати його все докоряє бідністю, Мотря скубе, діти все в шкоду лізуть. Де тут уже до ніжності. А Мелашка ж  любить Лавріна, як і раніше, він же її надія й опора!

  Питання до класу:

— Як і чому змінилися ці ніжні, чуйні, люблячі молоді люди?

— Про що говорять їхні звертання одне до одного?

— Чим ця пара відрізняється від попередньої? Про що це свідчить? (Поясніть авторську позицію.)

  Коментар учителя

Як бачимо, усі персонажі різні, їхні характери контрастні. Найголовніше, вони всі нещасні люди, адже немає злагоди у родині й сварки йдуть навіть через хату, яку Мотря хоче «відірвати».

 5. Читання з маркуванням

Учні з олівцями в руках читають епізод сварки в родині Кайдашів від слів: «Кайдашиха, недовго думавши, вхопила кочергу, Мелашка вхопила рогача...»

  Відповіді на питання

-         Що стало причиною сварки?

-         Які національні риси проявилися в цій сцені?

-         Чим закінчилася сварка?

-         Як нівелюється в повісті сакральний зміст поняття «хата»?

  6. Складання  М-схеми

Позитивне значення	Негативне значення	Нейтральне значення
Хата – місце для життя, прихисток	Хата – причина розбрату	Хата – споруда

   7. Евристична бесіда

- Що таке комічне?

- Який епізод повісті вам здається найбільш комічним? Укажіть засоби, за допомогою яких епізод стає комічним. (Відповідь підтвердити цитатами)

-Які принципи національної етики  втілив автор, описуючи пригоди прочан у Києві?

   8. Вправа «Обмін проблемами»

Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких готує завдання для іншої.

Група 1

- Розгляньте епізод «Мотря з курячими яйцями на горищі у Кайдашихи» та вкажіть засоби комічного.

Група 2

- Проаналізуйте епізод, коли Карпо і Лаврін розмовляють про вибір майбутніх дружин та визначте засоби комічного.

 Група 3

   - Наведіть приклади вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів

Група 4

  - Наведіть приклади застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йде мова.

Коментар учителя

        Як сказав літературознавець В. Панченко: «Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті, є сміхова культура. Джерелом комічного завжди є невідповідність, життєва суперечність: між метою — і засобами, формою — і змістом, діями — і обставинами. Сміючись, ми немовби підносимося над цими суперечностями, оволодіваємо ними. Наш сміх над сторінками «Кайдашевої сім’ї» — це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину». 

   9. Павутинка дискусії.  «Позитивні і негативні риси в ментальності українців, засвідчені І.Нечуєм – Левицьким у повісті «Кайдашева сім’я».

Я згоден (згодна)	Я не згоден (не згодна)
Карпо і Лаврін здатні щиро кохати своїх дружин	У повісті ніхто нікого не кохає
Кріпацтво завдало удару по ментальності старшого покоління Кайдашевої сім’ї	Рабська психологія – одна з найголовніших рис українців
Пияцтво губить Кайдаша	Алкоголь відіграє велику роль у культурі українців
Мелашка і Мотря рішучі у відстоюванні власної людської гідності	Українці завжди покірні долі
Позитивні риси в ментальності українців є домінуючими

ІV. Фаза консолідації (рефлексія)

Учитель. Отже, про що ви дізналися на уроці? (Учні заповнюють третю колонку таблицї).

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

Складання сенкану «Кайдашева сім’я»

Прийом «Мікрофон»

- Чи розкрили ми, на вашу думку, тему уроку?

     - Які моменти уроку вам сподобалися, а які – ні?

V. Оцінювання  навчальної діяльності учнів.

VI. Домашнє завдання.

Скласти тези статті підручника С. 24 – 26

* Опрацювати питання 5 – 8  на С. 29 (письмово)

** Підготувати міні – доповідь «Сучасне звучання повісті «Кайдашева сім’я»